Головна » Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі інформує

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі інформує


Що таке інжиніринг?

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі інформує платників податків. Відповідно до ст. 14 п. 1 пп. 85 Податкового кодексу України інжиніринг – надання послуг (виконання робіт) із складення технічних завдань, проектних пропозицій, проведення наукових досліджень і техніко-економічних обстежень, виконання інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об’єктів, розроблення технічної документації, проектування та конструкторського опрацювання об’єктів техніки і технології, надання консультації та авторського нагляду під час монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а також надання консультацій, пов’язаних із такими послугами (роботами). Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX».

Який порядок подання заяви за ф. № 5ДР про зміну даних, які вносяться до облікових даних платника податків?

Відповідно до п. 70.7 ст. 70 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями та п. 1 розд. IХ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 822) фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи – платника податків протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви за формою № 5ДР (додаток 12 до Положення № 822). Фізичні особи подають зазначені заяви особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання – до контролюючого органу за новим місцем проживання. Фізичні особи, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, подають зазначені заяви особисто або через представника до будь-якого контролюючого органу. Для заповнення заяви за формою № 5ДР використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних (пп. 2, 3 розд. IХ Положення № 822). Фізична особа – платник податків, яка отримала паспорт нового зразка, при подачі заяви за формою № 5ДР зобов’язана пред’явити відповідному контролюючому органу паспорт громадянина України у формі картки, довідку про внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру (далі – Реєстр), що складається у формі витягу з Реєстру, довідку про реєстрацію місця проживання, видану органом реєстрації, якщо після формування витягу з Реєстру змінилися дані щодо місця проживання особи, про що була видана відповідна довідка. Внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) здійснюється протягом трьох робочих днів від дня подання фізичною особою заяви за формою № 5ДР до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання). У разі звернення до будь-якого контролюючого органу строк внесення змін до Державного реєстру може бути продовжено до п’яти робочих днів (п. 4 розд. IХ Положення № 822). Заява за формою № 5ДР може бути подана через представника за наявності документа, що посвідчує особу такого представника, та документа, що посвідчує особу довірителя, або його ксерокопії (з чітким зображенням), а також довіреності, засвідченої у нотаріальному порядку, на проведення процедури зміни даних щодо фізичної особи у Державному реєстрі (після пред’явлення повертається) та її копії. Згідно з п. 5 розд. IХ Положення № 822 у разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій заяві за формою № 5ДР фізичній особі може бути відмовлено у внесенні змін та/або видачі документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі. Інформаційно-довідковий департамент ДПС – 0 800 501 007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів, з мобільних телефонів – за тарифами операторів мобільного зв’язку). Детальніше – https://tax.gov.ua/baneryi/pitannya-dnya/ Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX».

Податок на нерухоме майно: оподаткування будівлі агровиробника, частка якої здається в оренду?

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі повідомляє, що згідно з п.п. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000 (далі – Класифікатор), та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку (п.п. «ж» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ). Таким чином, сільськогосподарський товаровиробник (юридична та фізична особа) при здійсненні ним операцій з надання в оренду, лізинг, позичку частини будівлі, споруди, яка перебуває у його у власності та належить до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства» (код 1271) Класифікатора, обчислює податкові зобов’язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, по зазначеним у відповідних договорах оренди, лізингу, позики частинам будівель, споруд. Детально ознайомитися з цим та іншими роз’ясненнями з питань оподаткування можна в ЗІР, який розміщено на вебпорталі ДПС України. Підпишіться на сторінку Державної податкової служби України у Facebook! Тільки тут найактуальніші податкові новини!

Що таке котирувальні ціни?

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі інформує платників податків. Відповідно до ст. 14 п. 1 пп. 94 прим. 1 Податкового кодексу України котирувальні ціни (для цілей статті 39 цього Кодексу) – ціни на сировинний товар у відповідний період, отримані на міжнародному ринку товарів, які включають, зокрема, результати біржових торгів, ціни, отримані з визнаних агентств із прозорою звітністю щодо цін, статистичних агентств або від урядових агентств із ціноутворення, де такі індекси використовуються в якості орієнтира (еталона) непов’язаними особами для визначення цін в операціях між ними. Котирувальна ціна визначається як ціна (середня ціна) та/або діапазон цін на певну дату або період часу. Підпишіться на сторінку Державної податкової служби України у Facebook! Тільки тут найактуальніші податкові новини!

Які дії необхідно здійснити ФОП для зняття з обліку в контролюючому органі, відносно якої в ЄДР внесено запис про припинення діяльності?

Зняття з обліку фізичної особи – підприємця в контролюючому органі здійснюється у порядку, встановленому п. 65.10 ст. 65, ст. 67 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), розд. ХІ Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588). Згідно з п.п. 1 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588 підставою для зняття фізичної особи – підприємця як платника податків з обліку у відповідному контролюючому органі є, зокрема, відомості про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця за її рішенням. Дата зняття з обліку фізичної особи – підприємця відповідає даті отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності. Дані про зняття з обліку фізичної особи – підприємця передаються контролюючим органом за основним місцем обліку такого платника податків до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) із зазначенням: дати та номера запису про зняття з обліку, назви та ідентифікаційного коду контролюючого органу, у якому платника податків знято з обліку. Відповідно до п.п. 6 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588 після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа – платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності. Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, повинна закрити усі рахунки відкриті у фінансових установах (крім рахунків, відкритих для зарахування коштів на вимогу фізичних осіб) та в установлені строки подати відповідному контролюючому органу: повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП з оновленою інформацією про закриття об’єкта оподаткування (у разі наявності), протягом 10 робочих днів після його закриття; декларацію за останній базовий податковий (звітний) період. У разі зміни місця проживання фізичної особи процедури та дії, визначені п.п. 6 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588, проводяться в контролюючому органі, в якому платник податків перебував на обліку за основним місцем обліку на момент отримання відомостей про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи. Якщо після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа повторно реєструється як підприємець або особа, що провадить незалежну професійну діяльність, за новим місцем проживання (місцезнаходженням), що обслуговується іншим контролюючим органом, то процедури, визначені п.п. 6 п. 11.18 розд. XI Порядку № 1588, завершуються у контролюючому органі за новим місцем проживання (місцезнаходженням). Так, фізичні особи, які перебували на загальній системі оподаткування, щодо яких починаючи з 01.01.2017 до ЄДР внесено запис про припинення підприємницької діяльності, враховуючи п. 177.11 ст. 177 ПКУ, подають ліквідаційні податкові декларації про майновий стан і доходи щодо отриманих доходів на загальній системі оподаткування востаннє за звітний період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, у строки, встановлені ПКУ для місячного податкового періоду. Фізичні особи, які застосовували спрощену систему оподаткування, враховуючи п. 294.6 ст. 294 ПКУ, подають податкові декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця (далі – декларація платника єдиного податку) востаннє за податковий (звітний) квартал в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності, з наростаючим підсумком з початку року у строки, визначені п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49 ПКУ, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу. Разом з тим, платник єдиного податку – фізична особа – підприємець може подати останню податкову декларацію платника єдиного податку до закінчення звітного періоду відповідно до п.п. 49.18.8 п. 49.18 ст. 49 ПКУ. Відповідно до пп. 9, 11 розд. ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами та доповненнями, Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) із зазначенням типу форми «ліквідаційна», де останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) фізичними особами – підприємцями, в тому числі фізичними особами – підприємцями – платниками єдиного податку, протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності або з дня подання заяви до контролюючого органу про зняття з обліку платника єдиного внеску. Згідно з п.п. 8 п. 2 розд. ІV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 із змінами та доповненнями, для платників податків на загальній системі оподаткування, останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до місяця, в якому здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності включно. Для платників, які обрали спрощену систему оподаткування, останнім періодом, за який необхідно обчислити та сплатити єдиний внесок, буде період з дня закінчення попереднього звітного періоду до місяця, в якому здійснено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності/або здійснено перехід на сплату інших податків і зборів включно. Сплачується єдиний внесок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого для подання звітності, що містить інформацію щодо сум нарахованого єдиного внеску за останній звітний період. Статтею 5 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями визначено, що зняття з обліку фізичних осіб – підприємців – платників єдиного внеску здійснюється контролюючими органами на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку. Такі перевірки проводяться у порядку, встановленому ПКУ. Рішення про проведення документальної позапланової перевірки платника податків – фізичної особи приймається керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою) з урахуванням вимог ст. 78 – 82 ПКУ, яке оформлюється наказом. При цьому термін протягом якого приймається рішення про призначення документальної позапланової перевірки, зокрема, при припиненні діяльності фізичною особою – підприємцем, ПКУ не визначено. Дані про зняття з обліку фізичної особи – підприємця як платника податків та як платника єдиного внеску передаються контролюючим органом до ЄДР та оприлюднюються на порталі електронних сервісів ЄДР. Інформаційно-довідковий департамент ДПС – 0 800 501 007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів, з мобільних телефонів – за тарифами операторів мобільного зв’язку). Детальніше – https://tax.gov.ua/baneryi/pitannya-dnya/ Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX».

Що таке лізингова операція?

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі інформує платників податків. Відповідно до ст. 14 п. 1 пп. 97Податкового кодексу України лізингова операція (крім операцій з фрахтування (чартеру) морських суден та інших транспортних засобів) – передача основних засобів у володіння та користування фізичним та/або юридичним особам (лізингоодержувачам) за плату та на визначений строк. Лізингові операції здійснюються у вигляді оперативного лізингу (оренди), фінансового лізингу, операцій із зворотного лізингу. Лізингові операції поділяються на: а) оперативний лізинг (оренда) – операція юридичної чи фізичної особи (лізингодавця/орендодавця), за якою лізингодавець/орендодавець передає іншій особі (лізингоодержувачу/орендарю) основні засоби, придбані або виготовлені лізингодавцем/орендодавцем, на умовах інших, ніж ті, що передбачаються фінансовим лізингом; б) фінансовий лізинг – господарська операція юридичної особи (лізингодавця), за якою лізингодавець передає лізингоодержувачу майно, яке є основним засобом і придбане або виготовлене лізингодавцем, а також усі ризики та винагороди, пов’язані з правом володіння та користування об’єктом фінансового лізингу. Терміни “фінансовий лізинг” та “фінансова оренда” для цілей цього ПКУє тотожними. Лізинг вважається фінансовим за наявності хоча б однієї з таких умов: – об’єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менш як 75 відсотків його первісної вартості, а лізингоодержувач зобов’язаний на підставі лізингового договору та протягом строку його дії придбати об’єкт лізингу з подальшим переходом права власності від лізингодавця до лізингоодержувача за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі; – балансова (залишкова) вартість об’єкта лізингу на момент закінчення дії лізингового договору, передбаченого таким договором, становить не більш як 25 відсотків первісної вартості ціни такого об’єкта лізингу, що діє на початок строку дії лізингового договору; – сума лізингових платежів, зазначених у договорі лізингу на момент укладення такого договору, дорівнює первісній вартості об’єкта лізингу або перевищує її; – майно, що передається у лізинг, виготовлене за замовленням лізингоодержувача та після закінчення дії лізингового договору не може бути використаним іншими особами, крім лізингоодержувача, виходячи з його технологічних та якісних характеристик. Під терміном “строк фінансового лізингу” слід розуміти передбачений лізинговим договором строк, який розпочинається з дати передання ризиків, пов’язаних із зберіганням або використанням майна, чи права на отримання будь-яких вигод чи винагород, пов’язаних з його використанням, або будь-яких інших прав, що слідують з прав на володіння, користування або розпоряджання таким майном, лізингоодержувачу та закінчується строком закінчення дії лізингового договору, включаючи будь-який період, протягом якого лізингоодержувач має право прийняти одноосібне рішення про продовження строку лізингу згідно з умовами договору. Незалежно від того, регулюється господарська операція нормами цього підпункту чи ні, сторони договору мають право під час укладення договору (правочину) визначити таку операцію як оперативний лізинг без права подальшої зміни статусу такої операції до закінчення дії відповідного договору; в) зворотний лізинг – операція, що здійснюється фізичною чи юридичною особою і передбачає продаж основних засобів фінансовій установі (лізингодавцю) з одночасним зворотним отриманням таких основних засобів такою фізичною чи юридичною особою (лізингоодержувачем) в оперативний лізинг (оренду) або фінансовий лізинг. Підписуйтесь на сторінку ДПС України у Facebook та будьте в курсі податкових новацій!

Що таке інститути спільного інвестування?

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі інформує платників податків. Відповідно до ст. 14 п. 1 пп. 86 Податкового кодексу України інститути спільного інвестування (далі – ІСІ) – інвестиційні фонди та взаємні фонди інвестиційних компаній, корпоративні інвестиційні фонди та пайові інвестиційні фонди, створені відповідно до законодавства. Підписуйтесь на сторінку ДПС України у Facebook та будьте в курсі податкових новацій!

За нелегальну діяльність доведеться сплатити значний штраф Фахівці Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі щоденно проводять роботу, спрямовану на розширення бази оподаткування, наповнення бюджетів усіх рівнів, легалізацію доходів і найманої праці. Результатом такої роботи на попередньому тижні є 14 протоколів про адміністративні порушення, складені відносно осіб, які здійснюють торгівлю нелегально. Цього разу співробітники управління податкового адміністрування фізичних осіб Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, на чолі з заступником начальника відомства Станіславом Хударем, провели зустріч з громадянами, які реалізують товари на території ринків «Північний» і «Житлоселище» обласного центру. Головним меседжем заходу було донесення до сумління громадян необхідності працювати в межах законодавства. Як і зазвичай, податківці спілкувалися з бізнесменами з питань ведення підприємницької діяльності, сплати податків, оформлення найманих працівників, застосування РРО тощо. Аби важлива інформація була завжди «під рукою», інспектори надали торгівцям тематичні пам’ятки на податкову тематику. Відмінністю нинішніх рейдів від подібних попередніх є застосовування більш жорстких заходів. Окрім проведення просвітницької роботи, тепер на бізнесменів, які через нелегальне ведення бізнесу вже неодноразово потрапляли в поле зору податківців і донині так працюють, податківці почали складати протоколи про адміністративні порушення відповідно до ст. 164 КУпАП. За вперше встановлене протягом року порушення (ведення підприємницької діяльності без державної реєстрації) цією статтею передбачене застосування штрафу від 17000 до 34000 гривень. За результатами останніх рейдів на ринках «Північний» і «Житлоселище» бізнесменам, які лише розпочали «тіньову» діяльність, надано 10-денний термін для приведення у відповідність до законодавчих вимог реєстраційних документів. Варто додати, що податкова служба не є каральним органом і спрямовує зусилля на створення рівних конкурентних умов ведення бізнесу для всіх суб’єктів господарювання. Водночас однією з основних функцій відомства є контроль за дотриманням законодавства, яке належить до компетенції ДПС. Тож перевірки триватимуть. Підпишіться на сторінку Державної податкової служби України у Facebook! Тільки тут найактуальніші податкові новини!

Хто такі землекористувачі?

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі інформує платників податків. Відповідно до ст. 14 п. 1 пп. 73 Податкового кодексу України землекористувачі – юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди. Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX». Пресслужба Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі

Постачання молока незбираного оподатковується ПДВ за ставкою 14%

У Головному управлінні ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі нагадують, що постачання молока незбираного оподатковується ПДВ за ставкою в розмірі 14 %. Класифікація товару «молоко незбиране» в межах товарної позиції 0401 УКТ ЗЕД здійснюється відповідно до інформації щодо показника вмісту жиру в цьому продукті та відповідно до національних стандартів України (ДСТУ 3661:2018, ДСТУ 2212:2003), які розроблені згідно з правилами, установленими в національній стандартизації України. Тобто, до «молока незбираного» може бути віднесене молоко, яке було лише охолоджене та не піддавалося сепаруванню та іншим видам обробки, в тому числі термічній, які змінюють його хімічний стан та склад компонентів. За дотримання таких умов операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України такої сільгосппродукції оподатковуються ПДВ за ставкою 14 %. Операції з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України молока, що класифікується згідно з УКТ ЗЕД за товарною позицією 0401, яке піддавалося обробці (в тому числі пастеризації), сепаруванню, іншим видам обробки, крім охолодження, оподатковуються ПДВ за ставкою 20 %. Детальніше: лист ДПС від 07.05.2021 № 10639/7/99-00-21-03-02-07, розміщений за посиланням https://bit.ly/3kqNz1c. Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook – дізнавайтеся податкові новини першими: https://www.facebook.com/TaxUkraine.

При зміні системи оподаткування накопичені збитки не переносяться Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі надає відповіді на питання від платників податків. Фінрезультат до оподаткування зменшується на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років. Якщо виникає від’ємне значення об’єкта оподаткування, визначене у податковому обліку, платник податку на прибуток може формувати різницю, на яку зменшує об’єкт оподаткування податком на прибуток у наступних звітних періодах (п. п 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 Податкового кодексу України, далі – ПКУ). Платник податку на прибуток, який перейшов зі спрощеної системи оподаткування, сплачує податок на прибуток на підставі Податкової декларації з податку на прибуток за річний податковий (звітний) період (як новостворений). Такий річний податковий період для нього починається з дати переходу на загальну систему та закінчується 31 грудня такого року (п.п. «а» п. 137.5 ст. 137 ПКУ). Зазначений платник визначає об’єкт оподаткування податком на прибуток на підставі фінансового результату, відображеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності за такий звітний період. Отже, платник податку на прибуток, який перейшов зі спрощеної системи оподаткування, не може зменшити фінансовий результат до оподаткування на суму від’ємного значення об’єкта оподаткування, що обліковувалось у нього в Декларації до переходу на спрощену систему оподаткування. Тобто норми п. п 140.4.4 п. 140.4 ст. 140 ПКУ не стосуються перенесення збитків при переході зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування. Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX».

Що таке електронний кабінет? Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі повідомляє, що відповідно до ст. 14 п. 1 пп. 56 прим. 2 електронний кабінет – сукупність інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, призначених для взаємодії між платниками податків та державними, у тому числі контролюючими, органами з питань реалізації прав та обов’язків, визначених цим Кодексом та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання цього Кодексу та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Взаємодія реалізується через: – портальне рішення для користувачів – платників податків, робота в якому здійснюється он-лайн (через мережу Інтернет у режимі реального часу) та не вимагає обов’язкового використання спеціалізованого клієнтського застосування; – портальне рішення для користувачів – державних органів, у тому числі контролюючих; – програмний інтерфейс (API), що дає змогу реалізувати повноту функціоналу електронного кабінету; – інші засоби, бази даних, реєстри, що ведуться в електронному вигляді, інформаційні, телекомунікаційні, інформаційно-телекомунікаційні системи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Порядок функціонування електронного кабінету визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Вхід до електронного кабінету – https://cabinet.tax.gov.ua/

Що таке емісійний дохід? Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі повідомляє, що відповідно до ст. 14 п. 1 пп. 58 емісійний дохід – сума перевищення надходжень, отриманих емітентом від емісії (випуску) власних акцій (інших корпоративних прав) та інвестиційних сертифікатів, над номінальною вартістю таких акцій (інших корпоративних прав) та інвестиційних сертифікатів (під час їх первинного розміщення), або над ціною зворотного викупу під час наступних розміщень інвестиційних сертифікатів та акцій інвестиційних фондів.

Чи подається декларація акцизного податку платником, який протягом звітного періоду не провадив господарську діяльність? Згідно з п. 223.2 ст. 223 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) платники податку, визначені п. 212.1 ст. 212 ПКУ (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у підпунктах 215.3.4, 215.3.5, 215.3.5 прим. 1, 215.3.5 прим. 2, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 п. 215.3 ст. 215 ПКУ), подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку (далі – Декларація) за формою, затвердженою у порядку, встановленому ст. 46 ПКУ. Відповідно до п. 49.2 прим. 1 ст. 49 ПКУ платники, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений ПКУ звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді. Згідно з п. 2 розд. І Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 зі змінами та доповненнями за кожний встановлений ПКУ звітний період незалежно від того, чи провадили платники господарську діяльність у звітному періоді та чи виникають податкові зобов’язання зі сплати акцизного податку, заповнюють та подають відповідні розділи та додатки до Декларації: – суб’єкти господарювання, які відповідно до п. 212.1 ст. 212 ПКУ є платниками акцизного податку та мають чинні (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством; – платники, визначені п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 ПКУ. Інші платники заповнюють та подають розділи і додатки до Декларації лише щодо тих операцій, які вони здійснюють і за якими у них виникають податкові зобов’язання зі сплати акцизного податку. Таким чином, платник акцизного податку, який протягом звітного періоду не провадив господарську діяльність, але має чинні (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством або є особою (у тому числі юридичною особою, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійним представництвом, які реалізують пальне або спирт етиловий зобов’язаний подавати Декларацію із проставленням нулів у клітинках відповідних граф (прочерки та інші знаки чи символи не проставляються). Інші платники подають Декларацію тільки у періодах коли проводилась господарська діяльність та заповнюють розділи і додатки до Декларації лише щодо тих операцій, які вони здійснюють і за якими у них виникають податкові зобов’язання зі сплати акцизного податку. Інформаційно-довідковий департамент ДПС – 0 800 501 007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів, з мобільних телефонів – за тарифами операторів мобільного зв’язку). Детальніше – https://tax.gov.ua/baneryi/pitannya-dnya/ Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX». Що таке електронні послуги? Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі повідомляє, що відповідно до ст. 14 п. 1 пп. 56 прим. 5 електронні послуги – послуги, які постачаються через мережу Інтернет, автоматизовано, за допомогою інформаційних технологій та переважно без втручання людини, у тому числі шляхом встановлення спеціального застосунку або додатка на смартфонах, планшетах, телевізійних приймачах чи інших цифрових пристроях. До таких послуг, зокрема, але не виключно, належать:

а) постачання електронних примірників, надання доступу до зображень, текстів та інформації, у тому числі, але не виключно, підписка на електронні газети, журнали, книги, надання доступу та/або завантаження фотографій, графічних зображень, відеоматеріалів;

б) надання доступу до баз даних, у тому числі користування пошуковими системами та службами каталогів у мережі Інтернет;

в) постачання електронних примірників (електронно-цифрової інформації) та/або надання доступу до аудіовізуальних творів, відео- та аудіотворів на замовлення, ігор, включаючи постачання послуг з участі в таких іграх, постачання послуг з доступу до телевізійних програм (каналів) чи їх пакетів, крім доступу до телевізійних програм одночасно з їх транслюванням через телевізійну мережу;

г) надання доступу до інформаційних, комерційних, розважальних електронних ресурсів та інших подібних ресурсів, зокрема, але не виключно, розміщених на платформах спільного доступу до інформації чи відеоматеріалів;

ґ) постачання послуг з дистанційного навчання в мережі Інтернет, проведення та надання якого не потребує участі людини, у тому числі шляхом надання доступу до віртуальних класів, освітніх ресурсів, у яких учні виконують завдання онлайн, а оцінки виставляються автоматично, без участі людини (або з мінімальною її участю);

д) надання хмарної послуги в частині надання обчислювальних ресурсів, ресурсів зберігання або систем електронних комунікацій за допомогою технологій хмарних обчислень;

е) постачання програмного забезпечення та оновлень до нього, у тому числі електронних примірників, надання доступу до них, а також дистанційне обслуговування програмного забезпечення та електронного обладнання;

є) надання рекламних послуг у мережі Інтернет, мобільних додатках та на інших електронних ресурсах, надання рекламного простору, у тому числі шляхом розміщення банерних рекламних повідомлень на веб-сайтах, веб-сторінках чи веб-порталах.

З метою застосування цього підпункту до електронних послуг, зазначених в абзаці першому цього підпункту, не відносяться такі операції: – постачання товарів/послуг, замовлення (бронювання) яких здійснюється через мережу Інтернет, за допомогою мобільних додатків та інших електронних ресурсів, а фактичне постачання здійснюється без використання мережі Інтернет (зокрема, послуги з розміщення, винаймання автомобілів, послуги закладів харчування з постачання продукції, послуги пасажирського транспорту та інші подібні послуги); – постачання товарів та/або інших послуг, відмінних від електронних послуг, у складі яких є електронні послуги, у разі якщо вартість електронних послуг включена до загальної вартості таких товарів/послуг; – постачання послуг з дистанційного навчання в мережі Інтернет, у разі якщо мережа Інтернет використовується виключно як засіб комунікації між викладачем і слухачем; – постачання примірників творів у галузі науки, літератури і мистецтва на матеріальних носіях; – надання консультаційних послуг електронною поштою; – надання послуг з доступу до мережі Інтернет.

Чи потрібно новоствореній ФОП або ФОП, яка перейшла із/на спрощену систему оподаткування, подавати квартальну податкову декларацію про майновий стан і доходи? Відповідно до п.п. 177.5.2 п. 177.5 ст. 177 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці, які зареєстровані протягом року в установленому законом порядку, або переходять на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, або перейшли із спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, подають податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація) за результатами звітного року, в якому розпочата така діяльність або відбувся перехід на (перехід із) спрощену систему оподаткування, обліку та звітності. Платники податку розраховують та сплачують авансові платежі у строки, визначені п.п. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ, що настануть у звітному податковому році. При цьому податкова декларація подається за звітний (податковий) період, який дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – підприємців, протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49 ПКУ). Інформаційно-довідковий департамент ДПС – 0 800 501 007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів, з мобільних телефонів – за тарифами операторів мобільного зв’язку). Детальніше – https://tax.gov.ua/baneryi/pitannya-dnya/ Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX».

Чи застосовуються штрафні санкції та пеня у разі порушення податкового законодавства (крім ЄВ) протягом періоду карантинних заходів? Відповідно до п. 52 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати. Протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню. Інформаційно-довідковий департамент ДПС – 0 800 501 007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів, з мобільних телефонів – за тарифами операторів мобільного зв’язку). Детальніше – https://tax.gov.ua/baneryi/pitannya-dnya/ Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX».

У яких випадках податкова звітність вважається прийнятою контролюючим органом?

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі відповідає на питання платників. Податкова декларація, надана платником, вважається прийнятою, зокрема: за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв’язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою; у разі, якщо контролюючий орган не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або не надсилає його платнику податків у встановлений строк. Разом з тим слід зазначити, що на примірнику податкової звітності, що залишається у платника податків і був наданий, за його бажанням проставляється штамп «ОТРИМАНО». Детально ознайомитися з цим та іншими роз’ясненнями з питань оподаткування можна в ЗІР, який розміщено на вебпорталі ДПС України. Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook – дізнавайтеся про податкові новини першими: https://www.facebook.com/TaxUkraine.

Довідку про відсутність заборгованості з платежів можна отримати в електронному вигляді Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі інформує платників податків про отримання послуг. Користувачі приватної частини Електронного кабінету платника (https://cabinet.tax.gov.ua/) можуть отримати Довідку про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи (дала – Довідка), в електронному вигляді. Для її отримання платникові необхідно подати заяву на адресу уповноваженого органу за формою згідно з додатком 2 до Порядку надання довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2018 № 733 (далі – Порядок № 733). Меню «Заяви, запити для отримання інформації» приватної частини Електронного кабінету дозволяє платнику створити та надіслати заяву за формою J1300305 (для юридичних осіб) або F1300305 (для фізичних осіб). Заява складається з обов’язковим посиланням на відповідний нормативно-правовий акт, яким передбачено необхідність підтвердження відсутності заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, та зазначенням найменування суб’єкта (підприємства, установи, організації), до якого (якої) Довідку буде подано платником. Відповідно до п. 7 Порядку № 733 Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві. Довідка або відмова у її наданні готуються уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано. Вона надається платнику безоплатно. Строк дії становить 10 календарних днів з дати її формування. Довідку в електронній формі платник отримує у вкладці «Вхідні» меню «Вхідні/вихідні документи» приватної частини Електронного кабінету з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу. Нагадуємо, що вхід до приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису. Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX».

Хто має сплачувати земельний податок: садівницькі товариства чи члени таких товариств? Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі відповідає на питання платників податків. Відповідно до Земельного кодексу України (далі – ЗКУ) передбачено, що громадяни України із земель державної й комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва у розмірі не більше 0,12 гектара. Члени садівницького товариства мають право приватизувати земельну ділянку і така приватизація здійснюється без згоди на те інших членів цього товариства. Використання землі в Україні є платним (ст. 206 ЗКУ). Відповідно до ст. ст. 269, 270 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками земельного податку є, зокрема, власники земельних ділянок та землекористувачі, а об’єктами оподаткування – земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру (п. 286.1 ст. 286 ПКУ). З урахуванням викладеного, якщо земельні ділянки приватизовані громадянами – членами садівничого товариства і кожен громадянин отримав документ, що засвідчує право на земельну ділянку, то такі громадяни, крім тих, кому надані пільги щодо сплати земельного податку згідно зі ст. 281 ПКУ, є платниками земельного податку. При цьому, нарахування громадянам сум земельного податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку. Садівницьке товариство є платником земельного податку за земельні ділянки, включаючи земельні ділянки загального користування, надані такому товариству для ведення садівництва та щодо яких члени товариства не оформили право на свою земельну ділянку. Детально ознайомитися з цим та іншими роз’ясненнями з питань оподаткування можна в ЗІР, який розміщено на вебпорталі ДПС України.

Єдиний внесок: виконання обов’язків засудженим підприємцем Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі нагадує, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ), зокрема, є фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), у тому числі ФОП – платники єдиного податку (п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», далі – Закон № 2464). Платники єдиного внеску зобов’язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок та подавати звітність до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, що визначені законодавством (п. п. 1 та 4 ч. 2 ст. 6 Закону № 2464). База нарахування та порядок обчислення і сплати єдиного внеску для відповідних категорій платників єдиного внеску визначені ст. 7 та 9 Закону № 2464. Відповідальність платника у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску, а також у разі неподання або несвоєчасного подання звітності передбачена ст. 25 Закону № 2464. Законом № 2464 не передбачено звільнення від сплати єдиного внеску ФОП, які відбувають покарання у місцях позбавлення волі. Отже, такі особи виконують обов’язки платника єдиного внеску, передбачені частиною другою ст. 6 Закону № 2464, на загальних підставах. Також слід зазначити: ст. 19 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків веде справи, пов’язані зі сплатою податків, особисто або через свого представника. Представниками платника податків визнаються особи, які можуть здійснювати представництво його законних інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, на підставі закону або довіреності. Довіреність, видана платником податків – фізичною особою на представництво його інтересів та ведення справ, пов’язаних із сплатою податків, має бути засвідчена відповідно до чинного законодавства. Детально ознайомитися з цим та іншими роз’ясненнями з питань оподаткування можна в ЗІР, який розміщено на вебпорталі ДПС України.

Операція «Урожай»: декларуйте доходи, отримані від обробітку землі власною технікою Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі інформує щодо необхідності декларування доходів, отриманих від обробітку землі власною технікою. Громадяни, які є власниками сільськогосподарської техніки та надають платні послуги з обробітку землі іншим фізичним особам (оранка, комбайнування тощо), але при цьому не зареєстровані як фізичні особи-підприємці, що вони мають обов’язок подати річну податкову декларацію про доходи та майновий стан, у якій включити суму отриманих доходів до загального річного оподатковуваного доходу та сплатити податок із таких доходів. Доходи від обробітку землі оподатковуються податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 % та військовим збором за ставкою 1,5 %. Суму податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору платники мають сплатити до 1 серпня 2021 року. Якщо послуги надаються у поточному 2021 році, то отриманий дохід підлягає декларуванню у наступному, 2022 році. Декларування доходів громадян передбачено Конституцією та Податковим кодексом України. Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook – дізнавайтеся про податкові новини першими: https://www.facebook.com/TaxUkraine.

Створення Z-звіту при використані ПРРО Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі нагадує про створення Z-звіту при використані ПРРО. Фіскальний звітний чек − це документ встановленої форми, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний фіскальний звітний чек) програмним реєстратором розрахункових операцій (далі – ПРРО), що містить дані денного звіту, під час створення якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься відповідно до фіскального сервера Державної податкової служби. Це визначення встановлено Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг». Отже, фіскальний звітний чек (Z-звіт), створюється засобами ПРРО щоденно у електронній формі у разі здійснення розрахункових операцій або закриття робочої зміни та подається до фіскального сервера засобами телекомунікацій. Він може бути сформованим в електронній формі або роздрукованим. Фіскальний звітний чек ПРРО підлягає реєстрації (фіскалізації) на фіскальному сервері Державної податкової служби. Після передачі до фіскального сервера Z-звіту і отримання відповідно підтвердження, його зберігання відбувається за бажанням суб’єкта господарювання в зручний для нього спосіб.

Детально ознайомитися з цим та іншими роз’ясненнями з питань оподаткування можна в ЗІР, який розміщено на вебпорталі ДПС України. Пресслужба Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі

З 01.07.2021 року збільшено прожитковий мінімум

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі інформує, що з 01.07.2021 збільшено прожитковий мінімум для всіх груп населення. Це передбачено ст. 7 Закону України від 15 грудня 2020 року № 1082-IX «Про Державний бюджет України на 2021 рік». Для працездатних осіб прожитковий мінімум складає 2 379 грн на місяць. Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX».

Коли ФОП має звітувати з плати за землю Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі повідомляє, що нарахування громадянам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку. Нормами Податкового кодексу України визначено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою, а підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру. Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Якщо право власності на земельну ділянку, право постійного користування та/або право оренди земельної ділянки (земельних ділянок) оформлено на фізичну особу – підприємця, то така особа подає до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності). У разі, якщо право власності на земельну ділянку, право постійного користування та/або право оренди земельної ділянки оформлено на фізичну особу, то нарахування плати за землю (земельного податку та/або орендної плати) здійснює контролюючий орган (за місцем знаходження земельної ділянки), який надсилає (вручає) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення плати за землю (п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України). Детально ознайомитися з цим та іншими роз’ясненнями з питань оподаткування можна в ЗІР, який розміщено на вебпорталі ДПС України. Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook – дізнавайтеся про податкові новини першими: https://www.facebook.com/TaxUkraine.

Навчання за рахунок підприємства: оподаткування ПДФО Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі інформує щодо оподаткування коштів, сплачених за навчання найманих працівників. Відповідно до п. п. 165.1.21 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) до доходів, які не включаються до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу, відноситься сума, сплачена будь-якою юридичною або фізичною особою на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів за здобуття освіти, підготовку чи перепідготовку платника податку, але не вище трикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки такої фізичної особи. Обмежень щодо терміну, за який роботодавець має право здійснити оплату за навчання найманого працівника, законодавством не встановлено. Враховуючи викладене, якщо роботодавець сплатив за навчання найманого працівника однією сумою в поточному році за весь період навчання, який складається з декількох років, при цьому її розмір не перевищує трикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року за кожний повний або неповний місяць навчання, підготовки чи перепідготовки такого громадянина, то така сума, сплачена роботодавцем, оподаткуванню не підлягає. Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook – дізнавайтеся про податкові новини першими: https://www.facebook.com/TaxUkraine.

Платники єдиного податку І групи, сплатіть ЄСВ до 20 липня! Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі нагадує про необхідність сплати єдиного соціального внеску за червень цього року до 20 липня 2021 року. Так, нормами Закону України від 04.12.2020 № 1072-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» були передбачені пільги для платників податків, зокрема для підприємців – платників єдиного податку І групи. Відповідно до положень зазначеного закону, платники єдиного податку І групи тимчасово звільнялися від сплати єдиного податку, а також від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску з грудня 2020 року по травень 2021 року включно. При цьому вказаний період включається до страхового стажу підприємця, та вважається, що страхові суми були сплачені в розмірі мінімального страхового внеску. Однак, з 01 червня 2021 року для платників єдиного податку І групи відновлено обов’язок сплати єдиного податку та єдиного внеску за червень 2021 року. Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX».

Розмір ЄВ для осіб з інвалідністю, які працюють у самозайнятих осіб Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі інформує щодо розміру нарахувань єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) на зарплату працівників особи, яка провадить незалежну професійну діяльність. Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464), платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, зазначені у ст. 4 Закону № 2464, зокрема, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та використовують найману працю, нараховують ЄВ на суми нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, що включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі у натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24.03.1995 № 108/95ВР «Про оплату праці». Єдиний внесок для платників, зазначених у ст. 4 Закону № 2464, встановлюється у розмірі 22 % до визначеної ст. 7 Закону № 2464 бази нарахування ЄВ – ч. 5 ст. 8 Закону № 2464. Частиною 13 ст. 8 Закону № 2464 ставка 8,41 % визначеної бази нарахування ЄВ для працюючих осіб з інвалідністю встановлена тільки для підприємств, установ, організацій та фізичних осіб – підприємців, у тому числі ФОП – платників ЄП, в яких працюють особи з інвалідністю. Встановлений ч. 13 ст. 8 Закону № 2464 перелік осіб, які мають право на застосування ставки 8,41 %, є виключним і не розповсюджується на осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та використовують працю найманих працівників – осіб з інвалідністю. Тобто, громадяни, які провадять незалежну професійну діяльність, нараховують ЄВ на заробітну плату працівників – осіб з інвалідністю у розмірі 22 % до визначеної бази нарахування ЄВ. Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook – дізнавайтеся про податкові новини першими: https://www.facebook.com/TaxUkraine.

Чи може ФОП, який надає в суборенду житлові або нежитлові приміщення застосовувати другу групу єдиного податку?

Пунктом 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) встановлені умови перебування фізичних осіб – підприємців, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, у відповідних групах платників єдиного податку. Відповідно до п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ до другої групи платників єдиного податку належать фізичні особи – підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Дія п.п. 2 п. 291.4 ст. 291 ПКУ не поширюється на фізичних осіб – підприємців, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Такі фізичні особи – підприємці належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи. Пунктом 291.5 ст. 291 ПКУ визначені види діяльності та умови, при яких суб’єкти господарювання не можуть бути платниками єдиного податку. Зокрема, не можуть бути платниками єдиного податку першої – третьої груп фізичні особи – підприємці, які надають в оренду земельні ділянки, загальна площа яких перевищує 0,2 гектара, житлові приміщення та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 400 кв. метрів, нежитлові приміщення (споруди, будівлі) та/або їх частини, загальна площа яких перевищує 900 кв. метрів. Відповідно до КВЕД ДК 009:2010, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 № 457 із змінами, діяльність, пов’язана із наданням в оренду власного чи орендованого нерухомого майна відноситься до групи 68.20. Таким чином, фізична особа – підприємець, яка надає в суборенду житлові приміщення лише до 400 кв. метрів (включно) та/або нежитлове приміщення до 900 кв. метрів (включно), має право застосовувати другу групу платників єдиного податку за умови здавання таких приміщень в суборенду платникам єдиного податку та/або населенню. Інформаційно-довідковий департамент ДПС – 0 800 501 007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів, з мобільних телефонів – за тарифами операторів мобільного зв’язку). Детальніше – https://tax.gov.ua/baneryi/pitannya-dnya/ Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX».

Що таке господарська діяльність? Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі повідомляє, що відповідно до ст. 14 п. 1 пп. 36 господарська діяльність – діяльність особи, що пов’язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Перевірте надійність ділового партнера онлайн Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі нагадує, що на офіційному вебпорталі ДПС працює електронний сервіс «Дізнайся більше про свого бізнес-партнера», на якому зазначається інформація про наявність загального боргу платника податків. Для перевірки надійності ділового партнера, зокрема, щодо сумлінності у сплаті податків, достатньо ввести відому інформацію в одне з полів або в обидва поля й система здійснить пошук у базах даних, доступних для публічного використання і повідомить про результати пошуку. Оновлення інформації на вебпорталі ДПС щодо стану розрахунків платника податків з бюджетом (про наявність заборгованості) відбувається щоденно, крім вихідних та святкових днів, після проведення розрахунків зведених показників в центральній базі даних за результатами попереднього банківського дня. Слід зазначити, що меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету надає платнику податків з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг, доступ до своїх особових рахунків зі сплати податків, зборів та інших платежів. Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook – дізнавайтеся про податкові новини першими: https://www.facebook.com/TaxUkraine.

Що таке оскарження рішень контролюючих органів? Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі повідомляє, що відповідно до ст. 14 п. 1 пп. 7 оскарження рішень контролюючих органів – оскарження платником податку податкового повідомлення – рішення про визначення сум грошового зобов’язання платника податків або будь-якого рішення контролюючого органу в порядку і строки, які встановлені цим Кодексом за процедурами адміністративного оскарження, або в судовому порядку

Підприємцям: про продаж алкоголю на розлив Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі інформує щодо продажу алкогольних напоїв на розлив. Роздрібна торгівля алкогольними напоями – це діяльність з продажу алкогольних напоїв безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб’єктах господарювання громадського харчування (ст. 1 Закону України від 19.12.1995 № 481/95 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», далі – Закон № 481). Продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється лише суб’єктам господарювання громадського харчування та спеціалізованим відділам, що мають статус суб’єктів господарювання громадського харчування, суб’єктів господарювання з універсальним асортиментом товарів (ст. 15 прим. 3 Закону № 481). На фасаді приміщення закладу ресторанного господарства повинна розміщуватися вивіска із зазначенням його типу/класу/ назви, найменування суб’єкта господарської діяльності та режиму роботи згідно з п. 1.7 Правил роботи закладів (підприємств) ресторанного господарства, затверджених наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24.07.2002 № 219. Вибір типу закладу та класу ресторану або бару здійснюється суб’єктом господарської діяльності самостійно з урахуванням вимог законодавства України. Суб’єкти господарської діяльності у сфері ресторанного господарства при облаштуванні підприємства згідно з обраним типом повинні мати необхідні виробничі, торговельні та побутові приміщення, а також обладнання для приготування та продажу продукції. Вимоги, що пред’являються до виробничих, торговельних і побутових приміщень закладів ресторанного господарства, обладнання, інвентарю, переліку послуг, технологічних режимів виробництва продукції, встановлюються законодавством України. Отже, здійснювати продаж алкогольних напоїв на розлив має право виключно заклад ресторанного господарства або спеціалізований відділ, що має статус суб’єктів господарювання громадського харчування, суб’єктів господарювання з універсальним асортиментом товарів за умови наявності ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та зареєстрованими видами економічної діяльності за кодами класифікації КВЕД-2010 – 56.10 – 56.30.

Податковий розрахунок за II квартал 2021 року подається за старою формою Державна податкова служба України повідомляє про подання платниками податків до контролюючого органу Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за II квартал 2021 року за старою формою. Наказом Міністерства фінансів України від 19.05.2021 року № 278, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29 червня 2021 року 838/36460 внесені зміни до наказу від 13.01.2015 № 4. Суть змін: Податковий розрахунок доповнено розділом III «Розгорнута інформація про бюджетні гранти» для платників податків, які виплачують такий вид доходів. Також встановлено, що податковий розрахунок за оновленою формою перший раз подається за ІІ квартал 2021 року. Однак, на сьогодні зазначений наказ не набрав чинності. Відповідно до п. 46.6 стаття 46 ПКУ платники податків подають до контролюючого органу Податковий розрахунок за II квартал 2021 року за старою формою, затвердженої наказом № 4. За новою формою зазначена звітність подається починаючи з III кварталу 2021 року. Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу “InfoTAX”

Отримав готівку на картку – сплати податки Нещодавно апеляційний суд поставив крапку в довготривалій справі щодо оподаткування коштів, отриманих на банківський рахунок громадянина. Так, у липні 2016 року ГУ ДФС у Херсонській області за матеріалами Державної служби фінансового моніторингу України розпочало кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 Кримінального кодексу України. Досудовим розслідуванням було встановлено, що ОСОБА_1, перебуваючи засновником та директором підприємства, яке займається оптовою торгівлею фарфору, скляного посуду та засобів чищення, протягом 2012 – 2016 р. імпортував вказану продукцію на підприємство з території Російської Федерації. З метою отримання необлікованих прибутків він відкрив на своє ім`я розрахункові рахунки у двох банківських установах. Надалі за домовленістю з рядом осіб, які придбавали фарфоровий та скляний посуд, для подальшої реалізації вказаної продукції без сплати податків, оформив їм доступ до рахунків за допомогою карток Visa Elektron. У такий спосіб він надав можливість цим особам самостійно здійснювати розрахункові операції за отриману продукцію. Упродовж майже 4,5 років ОСОБА_1 отримував на ці рахунки кошти від групи громадян-покупців та переводив їх у готівку без подання декларацій і сплати податків. За встановленими фактами було проведено перевірку дотримання вимог податкового законодавства громадянина ОСОБА_1, за результатами якої встановлено заниження податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 5,98 млн гривень та військового збору на 266,6 тис. гривень. У суді платник податків обґрунтовував правомірність своєї позиції, зокрема тим, що відкриті банківські рахунки, є рахунками підприємства, а не його особистими, а понад 50 млн гривень, які надійшли на них, є коштами від продажу продукції підприємства. Проте юристи Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі довели правомірність позиції контролюючого органу: рахунки, відкриті на ім’я громадянина, є його рахунками, як фізичної особи, а зараховані на них кошти – незадекларований та неоподаткований податком на доходи фізичних осіб і військовим збором дохід. Тож суди першої й апеляційної інстанцій відмовили ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог. Відповідно цей громадянин зобов’язаний сплатити до бюджету донараховані податки на загальну суму 7,8 млн гривень.

Про оподаткування виграшів та призів ПДФО Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі нагадує, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включаються, зокрема, доходи у вигляді виграшів, призів. Відповідно до п. п. 170.6.2 п. 170.6 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковим агентом – оператором лотереї у строки, визначені ПКУ для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума ПДФО, нарахованого за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 %), із загальної суми виграшів (призів), виплачених за податковий (звітний) місяць гравцям у лотерею. Крім того, податкові агенти – оператори лотереї у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (далі – Розрахунок), відображають загальну суму нарахованих (виплачених) у звітному податковому періоді доходів у вигляді виграшів (призів) та загальну суму утриманого з них ПДФО. При цьому у Розрахунку не зазначається інформація про суми окремого виграшу, суми нарахованого на нього ПДФО, а також відомості про фізичну особу – платника ПДФО, яка одержала дохід у вигляді виграшу (призу). Під час нарахування (виплати) доходів у вигляді виграшів у лотерею або в інших розіграшах, які передбачають попереднє придбання платником ПДФО права на участь у таких лотереях чи розіграшах, не беруться до уваги витрати платника ПДФО у зв’язку з отриманням такого доходу. Доходи у вигляді виграшів остаточно оподатковуються під час їх виплати за їх рахунок. Детально ознайомитися з цим та іншими роз’ясненнями з питань оподаткування можна в загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі, який розміщено на вебпорталі ДПС України. Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX».

Що таке бюджетне відшкодування? Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі повідомляє, що відповідно до ст. 14 п. 1 пп. 18 бюджетне відшкодування – відшкодування від’ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Де в Електронному кабінеті можна переглянути інформацію щодо реквізитів рахунка у системі електронного адміністрування ПДВ? Інформацію щодо реквізитів рахунка у системі електронного адміністрування ПДВ платники податків мають можливість переглянути в приватній частині Електронного кабінету у вкладці «Дані про банківські рахунки» режиму «Облікові дані платника» та у вкладці «Реєстр транзакцій» режиму «Система електронного адміністрування ПДВ». Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС. Інформаційно-довідковий департамент ДПС – 0 800 501 007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів, з мобільних телефонів – за тарифами операторів мобільного зв’язку). Детальніше – https://tax.gov.ua/baneryi/pitannya-dnya/ Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX».

Як платник податків може повернути помилково або надміру сплачені кошти (крім ЄВ) та подати заяву про таке повернення (у т. ч. через Електронний кабінет)? Згідно з п. 43.1 ст. 43 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов’язання підлягають поверненню платнику, зокрема, відповідно до ст. 43 ПКУ, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов’язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або на єдиний рахунок, або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків (п. 43.2 ст. 43 ПКУ). Обов’язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов’язання та пені є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені (п. 43.3 ст. 43 ПКУ). Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені (далі – заява) у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку, на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку (п. 43.4 ст. 43 ПКУ). У разі повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному п. 200 прим. 1.5 ст. 200 прим. 1 ПКУ, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов’язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів – шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку (абзац перший п. 43.4 прим. 1 ст. 43 ПКУ). Згідно з п. 43.5 ст. 43 ПКУ контролюючий орган не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення належних сум коштів з відповідного бюджету або з єдиного рахунку та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. У разі якщо повернення сум податку на доходи фізичних осіб, які повертаються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік за результатами проведення перерахунку його загального річного оподатковуваного доходу, відповідне повідомлення надсилається контролюючим органом до органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, не пізніше ніж за п’ять робочих днів до закінчення шістдесятиденного строку з дня отримання відповідної податкової декларації. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету. Пунктом 43.6 ст. 43 ПКУ визначено, що повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку. Пунктом 1 розд. ІІ Порядку інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 (далі – Порядок), встановлено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються територіальним органом ДПС на підставі поданої платником податків податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), поданої до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення. Заява може бути подана платником до територіального органу ДПС в електронній формі за допомогою засобів інформаційно-телекомунікаційних систем та з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації, електронних довірчих послуг та електронного документообігу. Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету (абзац п’ятий п. 2 розд. ІІ Порядку). Електронний кабінет забезпечує можливість реалізації платниками податків прав та обов’язків, визначених ПКУ та іншими законами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, та нормативно-правовими актами, прийнятими на підставі та на виконання ПКУ та інших законів, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, в тому числі, шляхом, зокрема, управління сумами помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені відповідно до положень ПКУ, в тому числі шляхом подачі заяви про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та/або пені (п. 42 прим. 1.2 ст. 42 прим. 1 ПКУ). Отже, для повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов’язання та пені (крім єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування) платник податків має подати протягом 1095 днів від дня їх виникнення до територіального органу ДПС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми заяву у довільній формі з зазначенням напряму перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку. При цьому такий платник має можливість подати заяву в електронній формі через приватну частину Електронного кабінету за ідентифікатором форми J/F 1302001 або у довільній формі через меню «Листування з ДПС» приватної частини Електронного кабінету. Робота у приватній частині Електронного кабінету здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису, отриманого у будь-якого Кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг. Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: http://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС. Крім того, заява може бути подана платником податків до територіального органу ДПС засобами програмного забезпечення ІТС «Єдине вікно подання електронної звітності». Інформаційно-довідковий департамент ДПС – 0 800 501 007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів, з мобільних телефонів – за тарифами операторів мобільного зв’язку). Детальніше – https://tax.gov.ua/baneryi/pitannya-dnya/ Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX».

Земельний податок: чи сплачує ФОП – «єдинник» у разі припинення діяльності? Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі нагадує, що платники єдиного податку звільняються від обов’язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з податку на майно (в частині земельного податку), крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються платниками єдиного податку першої – третьої груп для провадження господарської діяльності (п. п. 4 п. 297.1 ст. 297 ПКУ). Господарська діяльність – це діяльність суб’єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність – за визначенням ст. 3 Господарського кодексу України. Законом України від 15.05.2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» та іншими нормативно-правовими актами не передбачено тимчасове припинення підприємницької діяльності. Таким чином, припинивши господарську діяльність, фізична особа – підприємець не використовує у підприємницькій діяльності свої земельні ділянки, тобто, не виконуються умови, які звільняють платника єдиного податку від сплати земельного податку. Отже, фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку, які є власниками земельних ділянок або землекористувачами на правах постійного користування земельними ділянками, у разі припинення господарської діяльності сплачують земельний податок на загальних підставах. Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook – дізнавайтеся про податкові новини першими: https://www.facebook.com/TaxUkraine.

Вимкнули світло? Як діяти, коли неможлива робота ПРРО? Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі відповідає на питання платників. При здійсненні господарської діяльності із застосуванням програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) не виключені випадки перебоїв постачання електроенергії. Однак роботу припиняти не обов’язково, оскільки Законом України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон) передбачено можливість використання ПРРО в режимі офлайн у випадку відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу, що може тривати не більше 36 годин. У такому випадку необхідно створювати електронні розрахункові документи, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу. Суб’єкт господарювання може використовувати такі фіскальні номери не більше 168 годин протягом календарного місяця. Слід звернути увагу, що відповідно до п. 10 статті 5 Закону в разі відсутності зв’язку між ПРРО та фіскальним сервером контролюючого органу облік операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та формування розрахункових документів здійснюються в порядку, встановленому Національним банком України. Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX». Пресслужба Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі

У бізнесмена є наймані працівники: куди сплачувати ЄСВ

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі інформує, що відповідно до п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є фізичні особи – підприємці (далі – ФОП), зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором. Платник єдиного внеску зобов’язаний подавати звітність та сплачувати до контролюючого органу за основним місцем обліку єдиний внесок у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування (п. 4 частини другої ст. 6 Закону № 2464). Відповідно до п. 65.1 ст. 65 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) взяття на облік ФОП у контролюючих органах здійснюється за податковою адресою. Податковою адресою платника податку – фізичної особи визначається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі (п. 45.1 ст. 45 ПКУ). Отже, ФОП, яка використовує працю найманих осіб, сплачує та подає звітність по єдиному внеску за своїм місцем реєстрації, незалежно від територіального розташування робочих місць найманих працівників. Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook – дізнавайтеся

Як неповнолітній дитині отримати реєстраційний номер? У Головному управлінні ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі повідомляють як отримати документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр). Особа віком від 14 до 18 років, яка має зареєстроване місце проживання, може бути зареєстрована у Державному реєстрі шляхом: виявленого бажання під час оформлення паспорта громадянина України вперше; особистого звернення до контролюючого органу, надання Облікової картки за формою № 1ДР та пред’явлення документу, що посвідчує особу, який містить необхідні для реєстрації реквізити, а саме: прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дату народження, місце народження, місце проживання, громадянство; подання відповідних документів в електронному вигляді за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний кабінет» (cabinet.tax.gov.ua). Реєстраційний номер облікової картки платника податків, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі, надається протягом 5 робочих днів з дня звернення громадянина, а у разі одночасного оформлення з паспортом громадянина України, термін виготовлення – 20 робочих днів. Реєстраційний номер зберігається за особою протягом усього їх життя та у разі отримання такими особами іншого громадянства чи зміни громадянства, не підлягає скасуванню або заміні, за винятком, якщо після видачі облікової картки фізичної особи – платника податків встановлені порушення чи неточності при формуванні реєстраційного номера. Підписуйтеся на офіційні сторінки ДПС України та Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі в соціальних мережах. З нами ви завжди будете в курсі актуальних новин податкового законодавства.

Яким чином здійснюється скасування реєстрації ПРРО? Порядок застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – ПРРО) регулюється Порядком реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317). Порядок скасування реєстрації ПРРО встановлено розд. III Порядку № 317. Так, відповідно до пп. 1, 2 розд. III Порядку № 317 реєстрація ПРРО діє до дати скасування реєстрації ПРРО, що здійснюється шляхом виключення його з реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій та закриття фіскального номера, який не підлягає використанню надалі. Реєстрація ПРРО скасовується на підставі Заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316602) (додаток 1 до Порядку № 317) (далі – Заява) з позначкою «Скасування реєстрації», яка подається засобами Електронного кабінету чи засобами телекомунікацій, або на підставі Повідомлення про виявлення несправностей програмного реєстратора розрахункових операцій за формою № 2-ПРРО (ідентифікатор форми J1316701) (додаток 2 до Порядку № 317) з позначками «несправність» або «крадіжка пристрою чи компрометація ключа». До подання Заяви про скасування реєстрації ПРРО суб’єкт господарювання має забезпечити передачу всіх копій створених ПРРО розрахункових документів з присвоєними їм у режимі офлайн фіскальними номерами до фіскального сервера, електронних фіскальних звітних чеків та повідомлень, передбачених Порядком № 317. Пунктом 3 розд. III Порядку № 317 передбачено, що реєстрація ПРРО скасовується автоматично фіскальним сервером, якщо: до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи або державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця; щодо господарської одиниці, де використовується ПРРО, суб’єкт господарювання повідомив про такий об’єкт оподаткування контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) як про закритий або такий, що не експлуатується суб’єктом господарювання; щодо суб’єкта господарювання наявне судове рішення, що набрало законної сили, про ліквідацію у зв’язку з банкрутством або про припинення, що не пов’язане з банкрутством, про визнання недійсними установчих документів; стосовно фізичної особи – підприємця наявні дані про те, що особа померла, оголошена померлою, визнана недієздатною або безвісно відсутньою, чи її цивільну дієздатність обмежено; суб’єкта господарювання знято з обліку в контролюючих органах у інших випадках, передбачених ст. 67 ПКУ та Законом України від 15 березня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» із змінами та доповненнями. Повідомлення про скасування реєстрації ПРРО направляється суб’єкту господарювання засобами Електронного кабінету із зазначенням підстав (п. 4 розд. III Порядку № 317).

Перевіряйте правильність заповнення платіжного документа

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі інформує. Нарахування земельного податку громадянам здійснюють податкові органи за місцем знаходження земельної ділянки на підставі даних Державного земельного кадастру. Відповідно до п. 286.5 ст. 286 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) нарахування громадянам сум податку проводиться органами ДПС, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про сплату податку. Сплачується даний податок фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення повідомлення-рішення (п. 287.5 ст. 287 ПКУ). Досить часто неправильне заповнення платіжного документа призводить до несвоєчасного зарахування платежів до бюджету. Аби сплачені кошти зараховувалися в повному обсязі та своєчасно, просимо звертати особливу увагу на заповнення платіжного доручення, зокрема поля «Призначення платежу». У разі некоректного заповнення цього поля сплачена сума буде обліковуватись окремо як нез’ясована, а в інтегрованій картці платника податків може виникнути податковий борг, на який буде нараховуватися пеня та штрафні санкції за несвоєчасну сплату платежу. Обов’язковими реквізитами у призначенні платежу є код платника податку або серія паспорту (для платників, які відмовились від коду), прізвище та ініціали платника. Сплачуючи у банках чи поштових відділеннях, перевіряйте правильність заповнення платіжного документа та будьте уважним при самостійній сплаті через банківські термінали, системи Інтернет-банкінгу тощо. Довідково: платники податків несуть відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов’язання (ст. 54.5 ст. 54 ПКУ). Підписуйтеся на офіційні сторінки ДПС України та Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі в соціальних мережах. З нами ви завжди будете в курсі актуальних новин податкового законодавства.

В яких випадках ФОП – єдинник не застосовуює РРО/ПРРО?

Згідно з преамбулою Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) Закон № 265 визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО) та програмних ПРРО (далі – ПРРО) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб’єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі. Встановлення норм щодо незастосування РРО у інших законах, крім Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ), не допускається. Відповідно до п. 296.10 ст. 296 ПКУ РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку першої групи. 01.01.2021 набрав чинності розд. І Закону України від 01 грудня 2020 року № 1017-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» (далі – Закон № 1017-ІХ), яким внесені зміни до ПКУ, зокрема, до п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ. Так, п. 61 підрозд. 10 розд. XX «Інші перехідні положення» ПКУ (у редакції Закону № 1017-ІХ) передбачено, що до 01 січня 2021 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1000000 грн., крім тих, які здійснюють: реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; реалізацію лікарських засобів та виробів медичного призначення. З 01 січня 2021 року до 01 січня 2022 року РРО та/або ПРРО не застосовуються платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами – підприємцями), обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує обсягу доходу, що не перевищує 220 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, незалежно від обраного виду діяльності, крім тих, які здійснюють: реалізацію технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення та надання платних послуг у сфері охорони здоров’я; реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Інформаційно-довідковий департамент ДПС – 0 800 501 007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів, з мобільних телефонів – за тарифами операторів мобільного зв’язку). Детальніше – https://tax.gov.ua/baneryi/pitannya-dnya/ Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX».

Маєте податковий борг – ризикуєте не відпочити за кордоном

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі постійно проводить роботу, спрямовану на погашення податкового боргу платників податків. До боржників застосовуються різні заходи, зокрема направлення податкових вимог, арешт коштів, рахунків, майна боржників з подальшим його стягненням та реалізацією органами державної виконавчої служби. До тих платників, які умисно ухиляються від сплати заборгованості, застосовується такий захід, як тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України. Звертаємо увагу усіх платників податків, які планують проведення своєї відпустки за кордоном, несвоєчасні розрахунки з бюджетом можуть стати неприємним «сюрпризом» на шляху до омріяного місця відпочинку. Тож Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі наголошує на необхідності вчасної сплати податкових платежів та недопущенні виникнення податкового боргу. Підписуйтеся на офіційні сторінки ДПС України та Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі в соціальних мережах. З нами ви завжди будете в курсі актуальних новин податкового законодавства.

Як «докупити» страховий стаж для призначення пенсії?

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі інформує, що упродовж січня-травня 2021 року, можливістю «докупити» страховий стаж для призначення пенсії скористалось 85 осіб. Слід зазначити, що страховий стаж – це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі, не меншій за мінімальний страховий внесок. З метою збільшення страхового стажу для громадян за договорами про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування передбачена можливість: одноразової сплати особою єдиного внеску за попередні періоди, в яких особа не підлягала загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню (у тому числі за період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2010 року). Сума сплаченого єдиного внеску за кожен місяць такого періоду не може бути меншою за мінімальний страховий внесок на дату укладення договору, помножений на коефіцієнт 2; сплати єдиного внеску, протягом строку, визначеного в договорі, на період не менше одного року. Зокрема, громадяни, які виявили бажання брати участь у системі добровільного страхування, подають до органів податкової служби за місцем проживання заяву за формою згідно з додатком 3 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, копію трудової книжки (за наявності), виписку з системи персоніфікованого обліку (ОК-5) та копію документа, що посвідчує особу. Члени особистого селянського господарства надають також документ, що підтверджує їх членство в такому господарстві. З особою, яка подала заяву про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, податковим органом в строк не пізніше, ніж 30 календарних днів з дня отримання заяви укладається договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування. Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX».

Використовуйте тільки касову техніку, яка включена до Державного реєстру РРО

У Головному управлінні ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі наголошують, що підприємці, які зобов’язані застосовувати реєстратори розрахункових операцій, можуть використовувати лише касову техніку, яка включена до Державного реєстру РРО. Відповідна вимога щодо застосування РРО передбачена Законом України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265). Зокрема, на території України у сферах, визначених Законом № 265, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті РРО вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру РРО, конструкція і програмне забезпечення яких відповідають конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника (ст. 12 Закону № 265). Пунктом 3 ст. 3 Закону № 265 встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані застосовувати РРО, що включені до Державного реєстру РРО, та/або програмні РРО з додержанням встановленого порядку їх застосування. Відповідно до абзацу 14 ст. 2 Закону № 265 державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій – перелік моделей реєстраторів розрахункових операцій та їх модифікацій, які мають підтвердження відповідності вимогам діючих технічних регламентів та стандартів згідно із Законом України від 15 січня 2015 року № 124-VIII «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» із змінами і доповненнями, а також відповідають вимогам нормативних актів України, і такі РРО дозволені для застосування у сфері, визначеній Законом № 265. Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX». Пресслужба Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі

До бюджету Милівської громади надійшло майже 7 мільйонів гривень

За словами начальника Бериславської ДПІ Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі Валентина Кондратенка, у січні – травні 2021 року до місцевого бюджету платники податків Милівської сільської територіальної громади сплатили 6,6 млн гривень податків і зборів. Традиційно у доходах місцевих бюджетів найбільшу питому вагу займає податок на доходи фізичних осіб – 3,8 млн гривень або 58 відсотків надходжень. Також стабільно і суттєво поповнюють бюджет місцевої громади надходження єдиного податку. Його сплачують суб’єкти господарювання, які перебувають на спрощеній системі оподаткування. На 01.06.2021 ці надходження склали 1,8 млн гривень. Важливим джерелом наповнення місцевої скарбниці Милівської СТГ залишається податок на майно, надходження від якого складають 0,9 млн гривень. Бериславська ДПІ Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі наголошує на необхідності відповідального ставлення до процесу оподаткування. Після отримання податкового повідомлення-рішення про сплату податку потрібно виконати свій конституційний обов’язок – своєчасно перерахувати вказану у ньому суму податку до бюджету! Підписуйтесь на сторінку ДПС України у Facebook та будьте в курсі податкових новацій!

Задекларували доходи – сплатіть податки не пізніше 30 липня

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі нагадує, що громадянин, який задекларував доходи, отримані торік, зобов’язаний самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену в поданій ним податковій декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація). Таким чином, самостійно нараховані громадянином у Декларації за 2020 рік зобов’язання з податку на доходи фізичних осіб та військового збору необхідно сплатити не пізніше 30 липня поточного року. Варто додати, що сума, яка має бути повернена платнику, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь – якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену у Декларації, протягом 60-ти календарних днів після надходження такої податкової Декларації (п. 179.8 ст. 179 Податкового кодексу України). Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook: https://www.facebook.com/TaxUkraine/ та телеграм-канал ДПС https://t.me/tax_gov_ua.

Бізнесмен перевищив ліміт доходу на єдиному податку

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі інформує щодо обрання системи оподаткування у разі перевищення платником єдиного податку встановленого ліміту доходу. Відповідно до п. 293.8 ст. 293 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) ставки, встановлені п. 293.3 – 293.5 ст. 293 ПКУ, застосовуються з урахуванням таких особливостей: 1) платники єдиного податку першої групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування. Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків; 2) платники єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування. Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків; 3) платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи – підприємці), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків, а також зобов’язані у порядку, встановленому цією главою, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ. Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі наголошує, що у разі встановлення під час перевірок приховування факту перевищення доходу, а так інколи роблять ФОП, які працюють з готівкою, з надією, що їх реальні заробітки неможливо порахувати, реєстрацію платника єдиного податку анулюють податкові органи.

Продавець алкогольних напоїв змінив РРО: які документи подати для внесення змін у ліцензію

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі інформує щодо подання документів для внесення змін у ліцензію. Для внесення змін у додаток до ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями щодо реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО)/книг обліку розрахункових операцій (далі – КОРО), необхідно подати заяву довільної форми із зазначенням адреси місця торгівлі, переліку РРО, програмних РРО (КОРО), які знаходяться у місці торгівлі та інформації про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень РРО (КОРО), які знаходяться у місці торгівлі, фіскальні номери програмних РРО, дату початку їх обліку в контролюючих органах, а також документи, які потребують внесення змін (ліцензія з додатком). Орган ліцензування на підставі такої заяви протягом трьох робочих днів видає суб’єкту господарювання (далі – СГ) переоформлену ліцензію з урахуванням змін (у разі, якщо в результаті внесення таких змін у СГ кількість РРО (КОРО) залишається незмінною або зменшується). У разі, якщо в результаті внесення таких змін у СГ передбачено збільшення кількості РРО (КОРО), то такий СГ додатково повинен внести плату за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями в розмірі, передбаченому ст. 15 Закону України 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального». Детально ознайомитися з цим та іншими роз’ясненнями з питань оподаткування можна в загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі, який розміщено на вебпорталі ДПС України.

Хто повинен сплачувати екологічний податок Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі інформує.

Відповідно до п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються: викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення; скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти; розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання); утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені); тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк. Варто зазначити, що кошти, сплачені господарюючими суб’єктами за викиди забруднюючих речовин у повітря, скиди у водні об’єкти та за розміщення відходів у спеціально відведених місцях, є одним з основних джерел фінансування природоохоронних заходів з державного та місцевих бюджетів. Важливо: кожне підприємство, господарська діяльність якого передбачає забруднення довкілля, повинно отримати спеціальні дозволи та обов’язково зареєструватися платником екологічного податку. Детально ознайомитися з цим та іншими роз’ясненнями з питань оподаткування можна в загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі, який розміщено на вебпорталі ДПС України.

В який термін та за якою формою ФОП подають звіт щодо сум нарахованого ЄСВ самі за себе?

Відповідно до п. 2 розд. ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435 із змінами і доповненнями (далі – Порядок № 435), фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до контролюючих органів Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (далі – Звіт) самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом. Звітним періодом є календарний рік. Звіт подається за формою № Д5 згідно з додатком 5 до Порядку № 435 із зазначенням типу форми «початкова». Пунктом 3 розд. ІІІ Порядку № 435 визначено, що фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058), та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Звіт зазначеними особами не подається. У разі самостійного визначення бази нарахування єдиного внеску фізичні особи – підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему, та які отримують пенсію за віком або за вислугою років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058, та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, формують та подають до контролюючих органів Звіт самі за себе відповідно до пп. 10, 11 розд. IV Порядку № 435 один раз на рік у терміни, визначені п. 2 розд. ІІІ Порядку № 435. Звітним періодом є календарний рік. Інформаційно-довідковий департамент ДПС – 0 800501 007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів, з мобільних телефонів – за тарифами операторів мобільного зв’язку). Детальніше – https://tax.gov.ua/baneryi/pitannya-dnya/

Безкоштовні путівки від підприємства: чи нараховувати ЄСВ Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі інформує щодо утримання ЄСВ з вартості путівки, що надається підприємством (роботодавцем) працівнику безкоштовно.

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» базою нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сума винагороди ФО за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами. Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні ЄВ встановлено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 (далі – Інструкція № 5). Підпунктом 2.3.4 п. 2.3 розд. 2 Інструкції № 5 визначено, що вартість путівок працівникам та членам їхніх сімей на лікування та відпочинок, екскурсії або суми компенсацій, видані замість путівок за рахунок коштів підприємства (крім випадків, указаних у п. 3.2 розд. 3 Інструкції № 5), входять до фонду оплати праці у складі інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Отже, вартість путівки, що надається підприємством (роботодавцем) працівнику, є базою нарахування ЄВ. Детально ознайомитися з цим та іншими роз’ясненнями з питань оподаткування можна в загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі, який розміщено на вебпорталі ДПС України.

Наслідки повернення передоплати для «спрощенців» Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі інформує щодо наслідків повернення передоплати за товари (роботи, послуги) для платників єдиного податку.

Відповідно до п. 294.1 ст. 294 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку, зокрема, першої, другої груп є календарний рік, третьої групи – календарний квартал (крім податкового періоду для податкової звітності з податку на додану вартість, визначеного п. 202.1 ст. 202 ПКУ). Якщо у разі розірвання договору підприємець – платник єдиного податку (першої – третьої груп) повертає кошти (аванс, передоплату) покупцю за товари (роботи, послуги) у податковому періоді їх отримання, то сума таких коштів не включається до складу його доходу та відповідно не підлягає відображенню у податковій декларації платника єдиного податку. Разом з тим, якщо повернення суми коштів (авансу, передоплати) покупцю за товари (роботи, послуги) відбувається в іншому податковому періоді, фізична особа – платник єдиного податку першої – третьої групи повинна включити таку суму коштів до складу доходу у звітному періоді, в якому ці кошти отримано і відобразити у податковій декларації за відповідний звітний період, та здійснити перерахунок доходу у звітному податковому періоді, в якому відбувається їх повернення, а результати такого перерахунку зазначити у податковій декларації. Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook – дізнавайтеся про податкові новини першими: https://www.facebook.com/TaxUkraine.

Прийняти рішення про встановлення місцевих податків необхідно не пізніше 15 липня 2021 року

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі нагадує, що податковим законодавством передбачено прийняття територіальними громадами рішень про встановлення місцевих податків та зборів, а також податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів до 15 липня 2021 року. При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та/або зборів обов’язково визначаються об’єкт оподаткування, платники податків, розмір ставки, податковий період тощо. Відтак рішення в електронному вигляді необхідно надіслати у десятиденний строк з дня прийняття, але не пізніше 25 липня 2021 року, до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та/або зборів. Електронні форми додатків розміщені на офіційному вебпорталі ДПС у розділі Законодавство/Податкове законодавство/Постанови Кабінету Міністрів України/Постанова КМ України від 28.12.2020 № 1330 «Про затвердження Порядку та форм надання контролюючим органам в електронному вигляді інформації щодо ставок та податкових пільг зі сплати місцевих податків та/або зборів» (https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/postanovi-kabinetu-ministr/75096.html). Також відповідна інформація розміщена на субсайті Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі за посиланням https://kherson.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/469852.html. Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook – дізнавайтеся про податкові новини першими: https://www.facebook.com/TaxUkraine.

ФОП змінив податкову адресу: куди подавати заяву про перехід на спрощену систему оподаткування

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі інформує щодо подання заяви про перехід на спрощену систему оподаткування у разі зміни податкової адреси. Відповідно до п. 10.13 розд. Х Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 (далі – Порядок), у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання – платника податків сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється таким платником податків за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду: 1) у такому випадку одночасно зі зняттям з обліку, зокрема фізичної особи – підприємця за основним місцем обліку здійснюється взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку згідно із розд. VII Порядку без подання заяви платником податків та з урахуванням особливостей, визначених пунктами 10.14 – 10.21 розд. Х Порядку; 2) до закінчення року платник податків обліковується в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) – з ознакою того, що він є платником податків з наступного року. За неосновним місцем обліку платник податків сплачує всі податкові платежі, які згідно із законодавством мають сплачуватись на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає неосновному місцю обліку, щодо таких податків подає податкові декларації та виконує інші обов’язки платника податків, а контролюючий орган стосовно платника податків здійснює адміністрування таких податків, зборів (п. 7.3 розд. VII Порядку). Таким чином, підприємець у разі зміни податкової адреси, пов’язаної зі зміною адміністративного району, подає заяву про перехід на спрощену систему оподаткування до контролюючого органу за попереднім місцем податкової адреси (неосновним місцем обліку) до закінчення поточного бюджетного року, а починаючи з 01 січня наступного року – за новою податковою адресою (основним місцем обліку). Детально ознайомитися з цим та іншими роз’ясненнями з питань оподаткування можна в загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі, який розміщено на вебпорталі ДПС України.

Як ФОП-єдиннику внести зміни до реєстру платників єдиного податку?

Відповідно до п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку. Згідно з п. 299.7 ст. 299 ПКУ до реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку: прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи – підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті); податкова адреса суб’єкта господарювання; місце провадження господарської діяльності; ставка єдиного податку та група платника податку; дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування; дата реєстрації; види господарської діяльності; дата анулювання реєстрації. Форма Заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.07.2019 № 308 (далі – заява). У разі зміни відомостей, передбачених п.п. 1 – 5 п. 299.7 ст. 299 ПКУ, вносяться зміни до реєстру платників єдиного податку в день подання платником відповідної заяви (п. 299.8 ст. 299 ПКУ). У разі зміни прізвища, імені, по батькові фізичної особи – підприємця або серії та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) заява подається протягом місяця з дня виникнення таких змін (п. 298.4 ст. 298 ПКУ). У разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності, видів господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку першої і другої груп не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулися такі зміни (п. 298.5 ст. 298 ПКУ). Згідно з абзацом першим п. 298.6 ст. 298 ПКУ у разі зміни податкової адреси суб’єкта господарювання, місця провадження господарської діяльності заява подається платниками єдиного податку третьої групи не пізніше останнього дня кварталу, в якому відбулися такі зміни. З урахуванням положень п. 293.8 ст. 293 ПКУ та абзацу другого п. 298.6 ст. 298 ПКУ у разі зміни ставок та груп платників єдиного податку для внесення змін до реєстру платників єдиного податку подається відповідна заява з позначкою «Внесення змін», а саме: платниками єдиного податку першої групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, та з наступного календарного кварталу переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої групи, – не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу; платниками єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, та з наступного податкового (звітного) кварталу переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи – не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу; платником єдиного податку третьої групи, який обрав ставку єдиного податку в розмірі 5 відс., у разі добровільної зміни ставки єдиного податку (3 відс.) – не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися нова ставка, та реєстрації такого платника єдиного податку платником податку на додану вартість (далі – ПДВ) у порядку, встановленому розд. V ПКУ; платником єдиного податку, який змінює групу платників єдиного податку та реєструється платником ПДВ відповідно до розд. V ПКУ – не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено реєстрацію платником ПДВ; платники єдиного податку третьої групи у разі анулювання реєстрації платника ПДВ у порядку, встановленому розд. V ПКУ, та переходу на сплату єдиного податку за ставкою у розмірі 5 відс. – не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу, в якому здійснено анулювання реєстрації платником ПДВ. За бажанням зареєстрований платник єдиного податку може безоплатно та безумовно у контролюючому органі за місцем податкової адреси отримати (у тому числі в електронному вигляді) витяг з реєстру платників єдиного податку (п. 299.9 ст. 299 ПКУ). Інформаційно-довідковий департамент ДПС – 0 800 501 007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів, з мобільних телефонів – за тарифами операторів мобільного зв’язку). Детальніше – https://tax.gov.ua/baneryi/pitannya-dnya/ Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX». Пресслужба Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

На Бериславщині провели рейд щодо легалізації праці

Спеціалісти Бериславської ДПІ Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, у складі робочої групи з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення Бериславської міської територіальної громади, взяли участь в обстеженні суб’єктів підприємницької діяльності на території міста Берислав. Під час заходу спеціалісти завітали до 33 суб’єктів господарювання міста Берислав, аби провести інформаційно-роз’яснювальну роботу щодо переваг офіційного працевлаштування. Спеціалістами відомств були надані консультації щодо правильності оформлення працівників під час стажування. Слід пам’ятати, що прийняття на роботу працівників під виглядом стажування, без проведення відповідної оплати, є порушенням законодавства про працю й ознакою застосування примусової праці, використання якої заборонено ст. 43 Конституції України та нормами міжнародного права. Перебування працівника на робочому місті повинно бути документально підтверджено згідно з вимогами чинного законодавства. Спілкуючись із бізнесменами, податківці наголошували, що на сьогодні одним з основних завдань податкового органу як сервісної служби є створення комфортних умов платникам податків та належне їх обслуговування, розширення переліку електронних послуг, своєчасне та якісне їх надання. Відтак, вже сьогодні функціонує низка таких сервісів, зокрема «Єдина база податкових знань», «Пульс», «Електронний кабінет платника податків», «Реєстр платників ПДВ», безкоштовне й швидке продовження строку дії електронних цифрових ключів. Бериславська ДПІ Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі закликає працедавців не чекати проведення перевірки, своєчасно та правильно оформлювати найманих працівників, виплачувати й показувати у звітності реальну зарплату. Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook – дізнавайтеся про податкові новини першими: https://www.facebook.com/TaxUkraine. Бажаєте стати «спрощенцем» з ІІІ кварталу – подайте заяву не пізніше 15 червня 2021 року

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі нагадує, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву. Заяву можна подати особисто, надіслати поштою з повідомленням про вручення або засобами електронного зв’язку в електронній формі. Зареєстровані ФОП, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для І або ІІ групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація. Новостворені суб’єкти господарювання, які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для ІІІ групи без ПДВ, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації. Підприємці, які є платниками інших податків і зборів, можуть прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше, ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб’єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року. Перехід на спрощену систему оподаткування може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує переходу, ним дотримано вимоги, встановлені п. 291.4 ст. 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). До заяви додається розрахунок доходу за попередній календарний рік, який визначається з дотриманням вимог, встановлених главою 1 «Спрощена система оподаткування, обліку та звітності» розділу ХІV ПКУ. Отже, для переходу на спрощену систему оподаткування з ІІІ кварталу 2021 року платникам необхідно подати заяву не пізніше 15 червня. Підписуйтеся на офіційні сторінки ДПС України та Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі в соціальних мережах. З нами ви завжди будете в курсі актуальних новин податкового законодавства. Прострочення сплати податків з вини банку Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі інформує щодо дій платника у разі порушень термінів сплати податків з вини банку. Підпунктом 112.8.5 п. 112.8 ст. 112 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено обставини, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Зокрема, такими обставинами є вчинення діяння (дії або бездіяльності) з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, установи – учасника платіжної системи, еквайрія (щодо податкових правопорушень, передбачених ст. 124 і 1251 ПКУ). Таким чином, у випадку порушення термінів сплати або неперерахування грошового зобов’язання з податків (зборів, платежів) з вини банку, у тому числі внаслідок регулювання Національним банком України економічних нормативів такого банку (крім випадків, коли банк повернув платіжні доручення без виконання або платник податків звернувся до банку, що віднесений до категорії неплатоспроможних, та ініціювання сплати коштів не було завершене) суб’єкт господарювання повинен надати до контролюючого органу заяву з копіями платіжних документів, що засвідчують факт подання їх до установи банку. При цьому такий суб’єкт господарювання звільняється від фінансової відповідальності у вигляді штрафу та/або пені. Детально ознайомитися з цим та іншими роз’ясненнями можна в загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі, який розміщено на вебпорталі ДПС України. Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook – дізнавайтеся про податкові новини першими: https://www.facebook.com/TaxUkraine.

Повідомте податкову про оформлення найманих працівників Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі нагадує платникам про необхідність надання повідомлення про прийняття працівника на роботу. Працівник не може бути допущеним до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом або розпорядженням власника або уповноваженого органу та без подання до органу податкової служби повідомлення про прийняття працівника на роботу. Такі умови передбачено ч. 3 ст. 24 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП). Крім того, роботодавець зобов’язаний повідомити податкову службу про прийняття працівника на роботу до початку його роботи. Таке повідомлення подається роботодавцем до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку його як платника єдиного внеску до початку роботи новоприйнятого працівника одним із таких способів: засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше, ніж із п’ятьма особами. Повідомлення про прийняття працівника на роботу, надане до органів Державної податкової служби не за місцем обліку роботодавця або не за встановленою формою, вважається таким, що не подавалося. Довідково. Відповідно до ст. 265 КЗпП, за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору, оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати ЄСВ та податків юридичні та фізичні особи – підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу – у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення. Строки зберігання документів бізнесменами – спрощенцями Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі інформує щодо строків первинних документів зберігання підприємцями, які перебувають на спрощеній системі оподаткування. З 1 січня 2021 року платники єдиного податку фізичні особи – підприємці мають право вести облік доходів у довільній формі в паперовому та/або електронному вигляді (п. 296.1 ст. 296 Податкового кодексу України, далі – ПКУ). Для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Пунктом 44.3 ст. 44 ПКУ передбачено, зокрема, що платники податків зобов’язані забезпечити зберігання таких документів протягом визначених законодавством термінів, але не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням) з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а в разі її неподання – з передбаченого ПКУ граничного терміну подання такої звітності. У разі ліквідації платника податків – не менш як 1095 днів (2555 днів – для документів та інформації, необхідної для здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням), що передували даті ліквідації платника податків, в установленому законодавством порядку документи передаються до архіву. За незабезпечення зберігання первинних документів до платників єдиного податку можуть бути застосовані штрафи відповідно до п. 121.1 ст. 121 ПКУ, зокрема, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених ст. 44 ПКУ строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів (крім документів, отриманих з Єдиного реєстру податкових накладних) чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених ПКУ, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень, за повторне порушення протягом року – 2040 гривень. Детально ознайомитися з цим та іншими роз’ясненнями з питань оподаткування можна в загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі, який розміщено на вебпорталі ДПС України. Яким СГ необхідно придбавати ліцензію на зберігання пального та які документи необхідно подати для отримання ліцензії? Відповідно до ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі – Закон № 481) зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії. Річна плата за ліцензію на право зберігання пального встановлюється в розмірі 780 гривень. Суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на зберігання пального на кожне місце зберігання пального. Ліцензії на право зберігання пального видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п’ять років. Суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії. Ліцензія на право зберігання пального не отримується на місця зберігання пального, що використовуються: підприємствами, установами та організаціями, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджету; підприємствами, установами та організаціями системи державного резерву; суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) для зберігання пального, яке споживається для власних виробничо-технологічних потреб виключно на нафто- та газовидобувних майданчиках, бурових платформах і яке не реалізується через місця роздрібної торгівлі. Суб’єкти господарювання, які здійснюють, зокрема, зберігання пального виключно у споживчій тарі до 5 літрів, ліцензію на зберігання пального не отримують. Ліцензія видається за заявою суб’єкта господарювання (у тому числі іноземного суб’єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво), до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію. У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має намір отримати ліцензію (зокрема, зберігання пального). Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів: документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення; акт вводу в експлуатацію об’єкта або акт готовності об’єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об’єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального; дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки. Копії таких документів не подаються у разі їх наявності у відкритих державних реєстрах, якщо реквізити таких документів та назви відповідних реєстрів зазначено в заяві на видачу ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального. У разі якщо зазначені документи видані (оформлені) іншій особі, ніж заявник, такий заявник додатково подає документи, що підтверджують його право на використання відповідного об’єкта. Суб’єкти господарювання, що здійснюють зберігання пального, яке не реалізовується іншим особам і використовується виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки, копії зазначених документів не подають. Такі суб’єкти господарювання у заяві зазначають про використання пального для потреб власного споживання чи переробки, загальну місткість резервуарів та ємностей, що використовуються для зберігання пального, та їх фактичне місцезнаходження. Тимчасово, до 1 січня 2022 року, суб’єкти господарювання (у тому числі іноземні суб’єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) можуть отримувати ліцензію на право виробництва пального, право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального на відповідне місце здійснення такої діяльності без подання акта вводу в експлуатацію об’єкта або акта готовності об’єкта до експлуатації, або сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо об’єктів, необхідних для здійснення відповідної діяльності, за умови подання копій документів, що підтверджують право власності на такі об’єкти нерухомого майна, виданих у встановленому законодавством порядку до 1 січня 2014 року. Інформаційно-довідковий департамент ДПС – 0 800 501 007 (безкоштовно зі стаціонарних телефонів, з мобільних телефонів – за тарифами операторів мобільного зв’язку). Детальніше – https://tax.gov.ua/baneryi/pitannya-dnya/ Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX».

ФОП – «єдинник» без доходу: чи сплачує ЄСВ за себе? Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі повідомляє, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами і доповненнями (далі – Закон № 2464) платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування є фізичні особи – підприємці, в тому числі платники єдиного податку. Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464 платники єдиного податку нараховують єдиний соціальний внесок на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування. При цьому сума єдиного соціального внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску. Максимальна сума єдиного внеску у 2021 році становить 90 тис. гривень, а мінімальна – 1320 гривень. Право на звільнення від сплати ЄСВ за себе мають, зокрема ФОП – платники єдиного податку за умови, що вони отримують пенсію за віком або за вислугою років, або є особами з інвалідністю. Такі особи можуть бути платниками ЄВ виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (ч. 4 ст. 4 Закону № 2464). Таким чином, ФОП – платники ЄП сплачують ЄВ за періоди, в яких вони були платниками єдиного податку, незалежно від того, отримували вони дохід у цей період чи ні. Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX». Як пройти звірку зі сплати податків? Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі запрошує громадян пройти звірку зі сплати податків. Перевірити стан розрахунків з бюджетом громадяни можуть у Центрах обслуговування платників за місцем реєстрації (податкової адреси), або скориставшись електронними сервісами податкової служби: в меню «Стан розрахунків з бюджетом» приватної частини Електронного кабінету. Також звертаємо увагу, що у разі, якщо громадянин змінив особисті реєстраційні дані, зокрема, прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання (податкову адресу) тощо, то такий громадянин зобов’язаний повідомити контролюючі органи про зміну даних протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання до контролюючих органів Заяви про внесення змін до Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (Форма № 5 ДР) або Заяви про внесення змін до окремого реєстру Державного реєстру фізичних осіб – платників податків щодо фізичних осіб, які обліковуються за серією та/або номером паспорта (Форма № 5 ДРП). Без оновлення своїх особистих даних громадянин надалі може зіштовхнутися з неузгодженістю при поданні звітності та позбавити себе можливості вчасно отримувати нагадування від податкових органів щодо обов’язкових податків, зборів (інших платежів) або наявності податкового боргу, що призведе до подальшого застосування штрафних санкцій. Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook – дізнавайтеся про податкові новини першими: https://www.facebook.com/TaxUkraine Об’єкт іпотеки відчужений – право на податкову знижку відсутнє Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі повідомляє, що відповідно норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платник податку має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року. Платник податку – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року (п. 175.1 ст. 175 ПКУ). Таке право виникає, якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником податку як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла (абзац третій п. 175.1 ст. 175 ПКУ). Житловий будинок (квартира, кімната), що будується чи придбавається, має бути визначений як основне місце проживання. Якщо протягом звітного року об’єкт іпотеки був відчужений, то громадянин не має права на отримання податкової знижки в частині суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом. Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook – дізнавайтеся про податкові новини першими: https://www.facebook.com/TaxUkraine.

 

«Спрощенці» та нелегалізовані види діяльності

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі інформує. Статтею 291 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) визначено, що фізична особа – підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розд. XIV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою. Спрощена система оподаткування, обліку та звітності – особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 ПКУ, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розд. ХІV ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (п. 291.2 ст. 291 ПКУ). У разі, якщо фізична особа – підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими ПКУ для платників податку – фізичних осіб (п. 177.6 ст. 177 ПКУ). Отже, підприємець – платник єдиного податку не має права здійснювати в межах свого підприємництва види діяльності, які не зазначені в його облікових даних. Підписуйтеся на офіційні сторінки ДПС України та Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі в соціальних мережах. З нами ви завжди будете в курсі актуальних новин податкового законодавства.

Торгівля на ринку: чи надавати покупцю розрахункові документи

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі відповідає на запитання платників податків. Відповідно до п. 6 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) РРО та/або програмні РРО та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) платниками єдиного податку (фізичними особами-підприємцями), які не застосовують РРО та/або програмні РРО відповідно до Податкового кодексу України (далі – Кодекс). Згідно з п. 296.10 ст. 295 Кодексу РРО та/або програмні РРО не застосовуються платниками єдиного податку I групи. Водночас відповідно до п. 15 ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані надавати в паперовій та/або електронній формі покупцю товарів (послуг) за його вимогою чек, накладну або інший розрахунковий документ, що засвідчує передання права власності на них від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України «Про захист прав споживачів». Порушення цього правила тягне за собою відповідальність, передбачену зазначеним законом, але не може бути підставою для застосування до порушника адміністративних чи фінансових санкцій, встановлених законодавством з питань оподаткування. Детальніше ознайомитися з цим та іншими питаннями щодо застосування законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС, можна в загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі, який розміщено на порталі ДПС України.

Маєте нежитлові приміщення – сплатіть податок на нерухомість

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі нагадує громадянам – власникам нерухомості, що податок на нерухоме майно сплачується не лише за житлові приміщення, а й за об’єкти нежитлового фонду. До таких об’єктів відносяться: готельні, офісні та торговельні будівлі, гаражі, склади, тощо. За порушення термінів сплати податку контролюючі органи застосовують до порушника фінансові санкції у вигляді штрафу, а також пені. Так, п. 124.1 ст. 124 Податкового кодексу України визначено, що при порушенні правил сплати платник податків притягується до відповідальності у таких розмірах: – при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 5% погашеної суми податкового боргу; – при затримці більш як 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, – у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу. Податок на нерухомість сплачується протягом 60 днів з дня отримання податкового повідомлення – рішення. Якщо повідомлення – рішення про сплату податку на нерухомість не отримано, необхідно звернутися до територіального податкового органу за місцем своєї реєстрації. Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX».

Про переваги надання звітності в електронному вигляді та користування електронними сервісами ДПС

Вашій увазі представляємо відеоматеріал: https://bit.ly/3vumqwR в якому зображено інформацію про переваги надання звітності в електронному вигляді та користування електронними сервісами ДПС.

Податок на нерухомість: які пільги передбачено для громадян?

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі інформує, що згідно з п. п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) базою оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. Підпунктом 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ передбачено пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а саме: база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів; в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів. Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік). Відповідно до п. п. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПКУ сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об’єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, для громадян визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів. Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об’єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об’єктом оподаткування. Пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 п. 266.4 cт. 266 ПКУ, для фізичних осіб не застосовуються до: – об’єкта/об’єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об’єкта/об’єктів перевищує п’ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої п. п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПКУ; – об’єкта/об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності) (п. п. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 ПКУ).

Які строки сплати податку на нерухомість?

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі відповідає на запитання платників податків. Відповідно до п. п. 266.10.1. п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями) податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується: громадянами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення; юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації. Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX». Необхідність генерації і електронного підпису фізичної особи-підприємця і електронної печатки Суб’єкт господарювання самостійно приймає рішення щодо засобу, який він буде застосовувати в ПРРО – удосконалений/кваліфікований електронний підпис або удосконалена/кваліфікована електронна печатка. В залежності від обраного засобу суб’єкт господарювання надсилає до ДПС Повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа за формою J/F1391801 з інформацією про ідентифікатор ключа сертифікату, який використовується для підпису, у тому числі щодо особи, якій надані повноваження проводити розрахункові операції. Дані сертифікатів електронних підписів та/або печаток, що використовуються ПРРО, вносяться до Реєстру ПРРО.

Застосування пільги з податку на нерухоме майно для ФОП

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі повідомляє, що пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачуються на відповідній території з об’єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб не застосовуються до об’єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів, зокрема використовуються у підприємницькій діяльності (п. п. 266.4.3 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України). Якщо фізичні особи фактично здійснюють підприємницьку діяльність за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) та є власниками об’єктів житлової нерухомості, про що зазначається у виписці з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, то при нарахуванні податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до таких об’єктів житлової нерухомості пільга застосовуватись не буде. Що стосується об’єктів нежитлової нерухомості, то незалежно від виду діяльності, зазначеного у Виписці, пільга у вигляді зменшення бази оподаткування на них не розповсюджується. Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook – дізнавайтеся про податкові новини першими.

Змінили місцезнаходження: куди сплачувати податки та звітувати?

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі повідомляє, що у разі зміни місцезнаходження суб’єктів господарювання – платників податків сплата визначених законодавством податків і зборів після реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду (ч. 8 ст. 45 Бюджетного кодексу України). Відповідно до п. 10.13 розд. X Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Мінфіну від 09.12.2011 № 1588, у разі зміни місцезнаходження суб’єкта господарювання – платника податків сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється таким платником податків за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду. До закінчення року платник податків обліковується в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) – з ознакою того, що він є платником податків з наступного року. При цьому, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску податкові агенти зобов’язані подавати до контролюючого органу за основним місцем обліку (п. п. «б» п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України). Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook – дізнавайтеся про податкові новини першими.

Сплата туристичного збору

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі нагадує про сплату туристичного збору (далі – збір) − місцевого збору, кошти від якого зараховуються до місцевого бюджету. Платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці з метою тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі). Відпочивальники перед тимчасовим розміщенням сплачують суму збору авансовим внеском податковим агентам, які справляють збір за ставками, визначеними рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади. Не допускається повторне справляння збору за один і той самий період перебування на території однієї адміністративно-територіальної одиниці, якщо платник вже його сплачував. Згідно з рішенням органів місцевого самоврядування, справляння збору може здійснюватися такими податковими агентами: а) юридичними особами, філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами юридичних осіб, фізичними особами – підприємцями, які надають послуги з тимчасового розміщення осіб у місцях проживання (ночівлі); б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб з метою їх тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму; в) юридичними особами, які уповноважуються сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою. Від сплати збору звільняються особи, які: а) постійно проживають, у тому числі на умовах договорів найму, у селі, селищі або місті, радами яких встановлено такий збір; б) мають місце проживання в Україні та прибули у відрядження або тимчасово розміщуються у житлових будинках, прибудовах до житлового будинку, квартирах, котеджах, кімнатах, садових будинках, дачних будинках, будь-яких інших об’єктах, що використовуються для тимчасового проживання (ночівлі), визначених п.п. «б» п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ); в) особи з інвалідністю, діти з інвалідністю та особи, що супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дітей з інвалідністю (не більше одного супровідного); г) ветерани війни; ґ) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; д) особи, які прибули за путівками (курсівками) на лікування, оздоровлення, реабілітацію до лікувально-профілактичних, фізкультурно-оздоровчих та санаторно-курортних закладів, що мають ліцензію на медичну практику та акредитацію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я; е) діти віком до 18 років; є) дитячі лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі та санаторно-курортні заклади; ж) члени сім’ї фізичної особи першого та/або другого ступеня споріднення, визначені відповідно до п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, які тимчасово розміщуються такою фізичною особою у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. «б» п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму; з) взяті на облік як внутрішньо переміщені особи відповідно до Закону України від 20.10.2014 № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» зі змінами та доповненнями, які тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, а інформація про адресу таких місць зазначена в довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи як адреса фактичного місця їх проживання/перебування. Встигни сплатити збір за своїм місцем знаходженням щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця на підставі рішення відповідного органу місцевої влади.

Питання доступності завантаження з офіційного вебпорталу ДПС програмного рішення для застосування у ПРРО та питання порядку реєстрації ПРРО.

ДПС з 01.08.2020 надано для користування суб’єктам господарювання два безкоштовних програмних рішення (ПРРО) «Програмний реєстратор розрахункових операцій» та фіскальний додаток пРРОсто, що призначені для проведення розрахункових операцій та розміщені на офіційному вебпорталі ДПС за посиланнями: https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/programniy-reestrator-rozrahunkovih-operatsiy/. Ці рішення доступні для завантаження. Після встановлення безкоштовного програмного рішення на відповідний пристрій такий ПРРО підлягає реєстрації. Реєстрація ПРРО здійснюється з дотриманням розділу ІІ Порядку № 317. Реєстрація ПРРО проводиться на підставі заяви про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (J/F1316602). У разі відсутності підстав для відмови у реєстрації ПРРО реєструється шляхом присвоєння фіскальним сервером ДПС фіскального номера ПРРО із внесенням даних до Реєстру ПРРО. Про реєстрацію ПРРО суб’єкту господарювання направляється інформація у квитанції із зазначенням присвоєного під час реєстрації фіскального номера ПРРО. Пресслужба Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі

Про сплату майнових податків – на «гарячій лінії»

З метою надання громадянам роз’яснень щодо сплати майнових податків фахівці Бериславської ДПІ Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі провели сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Громадянам про сплату майнових податків». З платниками податків спілкувалась спеціаліст ДПІ Юлія Кондакова. Пропонуємо до вашої уваги відповіді на запитання, що надійшли від платників податків. Як обчислюється транспортний податок у випадку, якщо автомобіль перебував у власності неповний календарний рік? Відповідь. У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом звітного року податок обчислюється попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а новим власником – починаючи з місяця, в якому він набув право власності на цей об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності. За об’єкти оподаткування, придбані протягом року, податок сплачується пропорційно кількості місяців, які залишилися до кінця року, починаючи з місяця, в якому проведено реєстрацію транспортного засобу. Хто є платником земельного податку за земельні ділянки, що знаходяться у власності малолітніх та неповнолітніх дітей? Відповідь. Земельний податок за земельні ділянки, що знаходяться у власності малолітніх та неповнолітніх дітей, нараховується на загальних підставах, і сплачується батьками, опікунами або самими малолітніми та неповнолітніми дітьми за допомогою батьків чи піклувальників. Як сплачувати податок, якщо будівля, розташована на земельній ділянці, перебуває в користуванні кількох громадян? Відповідь. Згідно з п. 286.6 статті 286 ПКУ за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території. Який термін сплати транспортного податку? Відповідь. Податкове/податкові повідомлення – рішення (далі – ППР) про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податків контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду. Транспортний податок сплачується: фізичними особами – протягом 60 днів з дня отримання ППР; юридичними особами — авансовими внесками щоквартально до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

У травні преференції для «спрощенців» І групи закінчуються

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі повідомляє, що Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», передбачені пільги для фізичних осіб – підприємців (далі – ФОП) платників єдиного податку І групи. Так, платники єдиного податку І групи тимчасово звільняються: від сплати єдиного податку за грудень 2020 року та січень – травень 2021 року (крім випадків порушення умов застосування першої групи платників єдиного податку) (п. 529 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України); від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (єдиний внесок) за періоди з 01 по 31 грудня 2020 року, з 01 по 31 січня, з 01 по 28 лютого, з 01 по 31 березня, з 01 по 30 квітня та з 01 по 31 травня 2021 року за себе. Такі особи можуть прийняти рішення про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску за зазначені періоди в розмірах та порядку, визначених Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями. У такому разі інформація про сплачені суми зазначається у звітності про нарахування єдиного внеску. Крім того, для ФОП, які обрали спрощену систему оподаткування і належать до І групи платників єдиного податку та які не сплачували страхові внески за періоди з 01 по 31 грудня 2020 року, з 01 по 31 січня, з 01 по 28 лютого, з 01 по 31 березня, з 01 по 30 квітня та з 01 по 31 травня 2021 року такі періоди включаються до страхового стажу та вважається, що страхові суми було сплачено у розмірі мінімального страхового внеску, визначеного законодавством для кожного з таких періодів. Отже, вперше такі ФОП сплачуватимуть єдиний податок у червні 2021 року, а єдиний внесок – у липні 2021 року. Спілкуйся з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX».

Для скасування пені та штрафів сплатіть борг до 10 червня

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі інформує. Можливість скасування платнику податків штрафних санкцій та пені, які мають застосовуватися при виникненні податкового боргу, передбачена змінами, внесеними Законом України від 04 грудня 2020 року № 1072-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо соціальної підтримки платників податків на період здійснення обмежувальних протиепідемічних заходів, запроваджених з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» до Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Для того, щоб скористатися такою можливістю, платнику необхідно: – написати до контролюючого органу заяву; – сплатити до 10 червня 2021 року основну суму податкового боргу; – не допускати виникнення нових податкових боргів з поточних зобов’язань. За умови виконання платником перелічених умов, штрафні санкції та пеня, що залишилися несплаченими, будуть скасовані в порядку, визначеному для списання безнадійного податкового боргу. Додатково повідомляємо, що дана норма розповсюджується на всіх платників податків, крім: – великих платників податків, що відповідають критеріям, визначеним п. п. 14.1.24 п. 14.1 ст. 14 ПКУ; – осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства; – осіб, відносно яких наявні судові рішення, що набрали законної сили, якими розстрочено (відстрочено) стягнення податкового боргу; – банків, на які поширюються норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»; – осіб, які мають податковий борг з митних платежів; – осіб, які мають заборгованість зі сплати санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пені. Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Щодо ставок і податкових пільг зі сплати податкових платежів

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі інформує, що Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2020 № 1330 затверджено Порядок надання контролюючим органам в електронному вигляді інформації щодо ставок та податкових пільг із сплати місцевих податків та/або зборів (далі – Порядок). Згідно з Порядком сільські, селищні, міські ради та ради об’єднаних територіальних громад, створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, надсилають у десятиденний строк з дня прийняття рішень, але не пізніше 25 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування встановлених місцевих податків та/або зборів та податкових пільг із сплати місцевих податків та/або зборів, до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та/або зборів, в електронному вигляді інформацію щодо ставок та податкових пільг із сплати місцевих податків та/або зборів за такими формами: інформація щодо ставок та податкових пільг із сплати місцевих податків та/або зборів (додаток 1); ставки земельного податку та перелік пільг для фізичних і юридичних осіб, наданих за рішенням органу місцевого самоврядування (додаток 2); ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та перелік пільг для фізичних і юридичних осіб, наданих за рішенням органу місцевого самоврядування (додаток 3); ставки туристичного збору та перелік пільг, наданих за рішенням органу місцевого самоврядування (додаток 4); ставки збору за місця для паркування транспортних засобів та перелік пільг, наданих за рішенням органу місцевого самоврядування (додаток 5); перелік пільг з транспортного податку, наданих за рішенням органу місцевого самоврядування (додаток 6); ставки єдиного податку для платників єдиного податку першої групи (додаток 7); ставки єдиного податку для платників єдиного податку другої групи (додаток 8). Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX».

Державна підтримка підприємців через відстрочення податкового боргу

Управління по роботі з податковим боргом Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі нагадує, що наразі продовжують діяти норми Податкового кодексу України (далі – ПКУ) щодо надання суб’єктам господарювання відстрочення терміну сплати податкового боргу. Дана норма поширюється на підприємців та осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність. Зокрема, платники податків мають можливість відстрочити до 29 грудня 2021 року сплату податкового боргу, який виник станом на 1 грудня 2020 року та не перевищує 6800 гривень. Відстрочення здійснюється податковим органом за місцем обліку платника податків – фізичної особи за його заявою. При цьому, на суму відстроченого боргу не нараховуються відсотки за користування таким відстроченням, штрафні санкції та пеня. Проте, у разі несплати податкового боргу до 29 грудня 2021 року, штрафні санкції і пеня нараховуються у загальному порядку згідно з вимогами ПКУ. У зв’язку з карантинними обмеженнями через СOVID-19 та для економії власного часу, платник може подати заяву на відстрочення податкового боргу через приватну частину Е-кабінету. Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС України – дізнавайтесь податкові новини першими!

Єдиний внесок: нарахування новоствореними підприємцями – платниками єдиного податку І та ІІ груп

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі інформує новостворених підприємців – платників єдиного податку І та ІІ груп щодо проведення нарахувань єдиного соціального внеску. Так, фізична особа – підприємець, яка до кінця місяця, в якому відбулась її державна реєстрація як суб’єкта господарювання, подала заяву про обрання І чи ІІ групи спрощеної системи оподаткування, є такою, що перебуває на загальній системі оподаткування. За цей місяць база нарахування на загальнообов’язкове державне соціальне страхування для неї визначається як сума доходу (прибутку), отриманого від діяльності фізичної особи – підприємця, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, в якому отримано дохід (у 2021 році – 1320 грн). Проте, у разі, якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду, такий платник має право самостійно визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої Законом України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (у 2021 році – 19 800 грн), але не менше за розмір мінімального страхового внеску (у 2021 році – 1320 грн). Необхідно також врахувати, що починаючи з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому відбулася державна реєстрація, зареєстровані в установленому порядку, новостворені фізичні особи – підприємці, віднесені до платників єдиного податку першої та другої груп, нараховують єдиний внесок у розмірі, визначеному такими платниками самостійно, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої вищевказаним Законом. Водночас сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Підприємець сплачує податок на нерухомість: чи будуть витрати?

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі інформує, що відповідно до п. п. 14.1.1291 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) в нежитловій нерухомості виділяють: будівлі готельні – готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку; будівлі офісні – будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей; будівлі торговельні – торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування; гаражі – гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки; будівлі промислові та склади; будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки); господарські (присадибні) будівлі – допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо; інші будівлі. Перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів фізичною особою – підприємцем (далі – ФОП) від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування визначений п. 177.4 ст. 177 ПКУ. Підпунктом 177.4.3 п. 177.4 ст. 4 ПКУ (в редакції Закону України від 16.01.2020 № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», який набрав чинності 23.05.2020, далі – Закон № 466,) визначено перелік витрат, безпосередньо пов’язаних з отриманням доходів ФОП від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування, до якого, зокрема, включаються суми податків, зборів, пов’язаних з проведенням господарської діяльності такої ФОП (крім податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єктів житлової нерухомості). Отже, якщо сплата податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єктів нежитлової нерухомості, які вона використовує для здійснення підприємницької діяльності, була здійснена ФОП на загальній системі оподаткування після 23.05.2020, тобто після набрання чинності Законом № 466, то така ФОП має право віднести до складу валових витрат сплачену суму зазначеного податку. Водночас, при сплаті до 23.05.2020 ФОП на загальній системі оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з об’єктів нежитлової нерухомості, які вона використовує для здійснення підприємницької діяльності, положення Закону № 466 не застосовуються. Підписуйтеся на офіційні сторінки ДПС України та Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі в соціальних мережах. З нами ви завжди будете в курсі актуальних новин податкового законодавства.

Що є податковим номером платника податку і в яких документах він зазначається?

Відповідно до п. 2.1 розд. II Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588 із змінами та доповненнями (далі – Порядок № 1588), облік платників податків у контролюючих органах ведеться за податковими номерами. Податковим номером платника податків (далі – ПНПП) є: 1) код за Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України для платників податків, які включаються до такого реєстру (юридичні особи та відокремлені підрозділи юридичних осіб – резидентів та нерезидентів); 2) реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (далі – реєстраційний номер), крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта; 3) реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється контролюючими органами за структурою, встановленою у п. 2.3 розд. ІІ Порядок № 1588, платникам податків, визначеним у п. 2.4 розд. ІІ Порядок № 1588. ПНПП зазначається у всіх свідоцтвах, довідках, в інших документах або повідомленнях, що видаються платнику податків, у всіх податкових деклараціях (розрахунках, звітах), платіжних документах щодо податків і зборів, у фінансових документах, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Він не змінюється протягом усього періоду перебування на обліку в контролюючих органах такого платника податків, за винятком випадків зміни коду за ЄДРПОУ або реєстраційного номера (п. 2.6 розд. ІІ Порядку № 1588). Після зняття з обліку платника податків податковий номер, який надавався контролюючим органом, закривається та надалі не використовується (п. 2.8 розд. ІІ Порядку № 1588). Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX».

Пресслужба Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі

 

Чи є платниками туристичного збору іноземці, які прибули у відрядження?

Іноземці, які прибули у відрядження або тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі) та не мають статусу резидента, є платниками туристичного збору (далі – збір). Резидентом є іноземний громадянин, який проживає в Україні, що підтверджується відповідним документом.

У разі, якщо державу, в якій громадянин має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо такий громадянин не має місця постійного проживання у жодній з держав, він вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року. Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів особи є місце постійного проживання членів її сім’ї або її реєстрації як суб’єкта підприємницької діяльності. Якщо фізична особа є особою без громадянства і на неї не поширюються положення абзаців першого-четвертого п.п. «в» п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, то її статус визначається згідно з нормами міжнародного права.

Справляння збору може здійснюватися у таких місцях проживання (ночівлі): а) готелі, кемпінги, мотелі, гуртожитки для приїжджих, хостели, будинки відпочинку, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, пансіонати та інші заклади готельного типу, санаторно-курортні заклади; б) житловий будинок, прибудова до житлового будинку, квартира, котедж, кімната, садовий будинок, дачний будинок, будь-які інші об’єкти, що використовуються для тимчасового проживання (ночівлі).

Ставка туристичного збору приймається рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляння збору може здійснюватися з тимчасового розміщення у таких місцях проживання (ночівлі). Підписуйтеся на офіційні сторінки ДПС України та Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі в соціальних мережах. З нами ви завжди будете в курсі актуальних новин податкового законодавства.

«Податкова відпустка” для підприємців-спрощенців І-ІІ груп

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі відповідає на запитання платників податків. Відповідно до п. 295.5 ст. 295 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники єдиного податку першої та другої груп, які не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку протягом одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією листка (листків) непрацездатності, якщо вона триває 30 і більше календарних днів. Інформація про період щорічної відпустки та терміни втрати працездатності з обов’язковим додаванням копії листка непрацездатності подається за заявою у довільній формі (п.п. 298.3.2 п. 298.3 ст. 298 ПКУ). Разом з цим звертаємо увагу на те, що на період відпустки чи лікарняного повинна бути припинена діяльність та відсутній дохід. Якщо на поточний рахунок у період відпустки чи лікарняного надійдуть грошові кошти, у ФОП має бути документальне підтвердження того, що це кошти за товари (послуги), поставлені до початку відпустки чи лікарняного, або ж раніше був укладений договір, який передбачає перерахування передоплати. Спілкуйся з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX».

Податок на нерухоме майно: нерухомість продано, а платнику надходять податкові повідомлення рішення про сплату податку

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі відповідає на запитання платників податків. Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи – власники об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. При нарахуванні податку на нерухоме майно податкові органи використовують відомості, отримані від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно. Якщо договір купівлі-продажу квартири не внесений до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, то зміну власника нерухомості в цьому Реєстрі не зафіксовано. При цьому, податкова служба користується інформацією з Реєстру. Разом із тим, Податковий кодекс України надає право платнику податку звернутися з письмовою заявою до податкової служби за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо: об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою зі сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку. У разі виявлення розбіжностей між даними податкових органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку та надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним). Спілкуйся з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX».

Змінили адресу? Подайте заяву за формою № 5ДР для вчасного отримання ППР по місцевих податках

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі нагадує, що всі громадяни, які володіють рухомим або нерухомим майном, мають сплачувати обов’язкові платежі або податки державі. Обчислення суми податку з об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості. Згідно з п. 45.1 ст. 45 Податкового кодексу України платник податків – фізична особа зобов’язана визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків – фізичної особи визначається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси. Фізичні особи – платники податків зобов’язані подавати контролюючим органам відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відмітку у паспорті), протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання відповідної заяви за формою №5ДР. На даний час в органах ДПС проводиться надсилання податкових повідомлень – рішень (далі – ППР) про сплату суми/сум податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та плати за землю. Звертаємо увагу платників податків, що ППР будуть надіслані за адресами, які містить Державний реєстр фізичних осіб – платників податків. Тож шановні платники податків, якщо ви змінили адресу – повідомте про це податківців, аби вчасно отримати ППР про сплату суми податку та відповідні платіжні реквізити. Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX».

А ти сплатив туристичний збір?

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі нагадує про сплату туристичного збору (далі – збір) − місцевого збору, кошти від якого зараховуються до місцевого бюджету. Платниками збору є громадяни України, іноземці, а також особи без громадянства, які прибувають на територію адміністративно-територіальної одиниці з метою тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі). Відпочивальники перед тимчасовим розміщенням сплачують суму збору авансовим внеском податковим агентам, які справляють збір за ставками, визначеними рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради або ради об’єднаної територіальної громади. Не допускається повторне справляння збору за один і той самий період перебування на території однієї адміністративно-територіальної одиниці, якщо платник вже його сплачував. Згідно з рішенням органів місцевого самоврядування, справляння збору може здійснюватися такими податковими агентами: а) юридичними особами, філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами юридичних осіб, фізичними особами – підприємцями, які надають послуги з тимчасового розміщення осіб у місцях проживання (ночівлі); б) квартирно-посередницькими організаціями, які направляють неорганізованих осіб з метою їх тимчасового розміщення у місцях проживання (ночівлі), що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму; в) юридичними особами, які уповноважуються сільською, селищною, міською радою або радою об’єднаної територіальної громади, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, справляти збір на умовах договору, укладеного з відповідною радою. Від сплати збору звільняються особи, які: а) постійно проживають, у тому числі на умовах договорів найму, у селі, селищі або місті, радами яких встановлено такий збір; б) мають місце проживання в Україні та прибули у відрядження або тимчасово розміщуються у житлових будинках, прибудовах до житлового будинку, квартирах, котеджах, кімнатах, садових будинках, дачних будинках, будь-яких інших об’єктах, що використовуються для тимчасового проживання (ночівлі), визначених п.п. «б» п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 Податкового кодексу України (далі – ПКУ); в) особи з інвалідністю, діти з інвалідністю та особи, що супроводжують осіб з інвалідністю I групи або дітей з інвалідністю (не більше одного супровідного); г) ветерани війни; ґ) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; д) особи, які прибули за путівками (курсівками) на лікування, оздоровлення, реабілітацію до лікувально-профілактичних, фізкультурно-оздоровчих та санаторно-курортних закладів, що мають ліцензію на медичну практику та акредитацію центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я; е) діти віком до 18 років; є) дитячі лікувально-профілактичні, фізкультурно-оздоровчі та санаторно-курортні заклади; ж) члени сім’ї фізичної особи першого та/або другого ступеня споріднення, визначені відповідно до п.п. 14.1.263 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, які тимчасово розміщуються такою фізичною особою у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. «б» п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, що належать фізичним особам на праві власності або на праві користування за договором найму; з) взяті на облік як внутрішньо переміщені особи відповідно до Закону України від 20.10.2014 № 1706-VII «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» зі змінами та доповненнями, які тимчасово розміщуються у місцях проживання (ночівлі), визначених п.п. 268.5.1 п. 268.5 ст. 268 ПКУ, а інформація про адресу таких місць зазначена в довідці про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи як адреса фактичного місця їх проживання/перебування. Встигни сплатити збір за своїм місцем знаходженням щоквартально, у визначений для квартального звітного (податкового) періоду строк та відповідно до податкової декларації за звітний (податковий) квартал, або авансовими внесками до 30 числа (включно) кожного місяця на підставі рішення відповідного органу місцевої влади. Підписуйтеся на офіційні сторінки ДПС України та Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі в соціальних мережах. З нами ви завжди будете в курсі актуальних новин податкового законодавства.

ФОП – роботодавець: повідомлення про прийняття на роботу

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі інформує, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається фізичною особою-підприємцем до територіальних органів ДПС за місцем обліку його як платника ЄСВ за формою згідно з додатком до Порядку повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 413 (із змінами та доповненням), до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором, а саме: засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; на паперових носіях разом із копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено з п’ятьма особами. Інформація, що міститься в повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників і реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України від 8 липня 2010 року № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування». Додатково повідомляємо, що для інформаційної підтримки та допомоги платникам при користуванні Електронним кабінетом, відкрита та приватна частини Електронного кабінету містять режим «Допомога», в якому розміщено інструкцію користувача по кожному режиму онлайн кабінету. Підписуйтесь на офіційну сторінку ДПС у Facebook – дізнавайтеся про податкові новини першими: https://www.facebook.com/TaxUkraine.

За яких умов отримання коштів на поточний рахунок суб’єкта господарювання вимагає реєстрації розрахункової операції з використанням РРО?

Статтею 2 Закону № 265 визначено, що розрахунковий документ – документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, видатковий чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів, отримання (повернення) коштів, торгівлю валютними цінностями в готівковій формі, створений в паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ) у випадках, передбачених цим Законом, зареєстрованим у встановленому порядку РРО або ПРРО, чи заповнений вручну. Стаття 3 Закону № 265 визначає, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або у безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний РРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти). Згідно з роз’ясненням Національного банку України (лист від 28.09.2020 № 57-0009/53844) безготівкові розрахунки – перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банками на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді. При цьому слід розрізняти яким чином проведено перерахування коштів на рахунок суб’єкта господарювання. Закон України від 03 вересня 2015 року № 675-VIII «Про електрону комерцію» (далі – Закон № 675) визначає засади діяльності у сфері електронної комерції, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов’язки учасників відносин у сфері електронної комерції. Згідно підпункту 15 пункту 1 статті 3 Закону № 675 суб’єкт електронної комерції – суб’єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину. Відповідно до абзацу другого пункту 1 статті 13 Закону № 675 розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України. Продавець, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала оплату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку (пункт 3 статті 13 Закону № 675). Разом з тим, згідно з роз’ясненням НБУ (лист від 28.11.2019 № 57-0007/62082) квитанція, отримана при здійсненні розрахунку за допомогою ЕПЗ, не є розрахунковим документом, у розумінні Закону № 265 та не підтверджує факту продажу товару (отримання послуг), а лише підтверджує ініціювання переказу коштів з рахунку держателя ЕПЗ. Отже, якщо товар або послуга придбавається за допомогою ЕПЗ, то кошти на рахунок торговця будуть надходити від еквайра, а не від держателя ЕПЗ. При цьому еквайр самостійно визначає порядок обліку торговців, з якими він має укладені договори. Таким чином, розрахункові операції із застосуванням ЕПЗ, не супроводжуються розрахунковими документами встановленої форми та змісту, що підтверджують факт продажу товарів чи/або надання послуг на відміну від виписок банківських установ про здійснення платежів через он-лайн систему банківських платежів. Цю позицію ДПС підтвердив і НБУ, листом від 24.04.2020 № 57-0009/20338, де зазначив, що тільки операції здійснені шляхом переказу коштів з рахунку платника, без використання електронного платіжного засобу, на рахунок отримувача, не належать до розрахункових операцій в розумінні Закону № 265. При цьому, суб’єкт господарювання має провести через РРО розрахункову операцію на підставі виписки фінансової установи, і надіслати покупцеві розрахунковий документ встановленої форми на повну суму покупки, разом із замовленим товаром. Однак, при оплаті придбаних товарів шляхом безготівкового переказу коштів з рахунку платника на рахунок отримувача, РРО не застосовується.

Як отримати довідку про відсутність заборгованості зі сплати ЄСВ

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі нагадує, що для отримання Довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи податкової служби, платнику необхідно особисто подати заяву (на вибір): у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповноваженого здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі – уповноважений орган); в електронній формі – на адресу уповноваженого органу через приватну частину електронного кабінету, розміщеного на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/login, з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» і «Про електронні довірчі послуги». Вхід до приватної частини сервісу «Електронний кабінет» здійснюється виключно після ідентифікації особи із використанням кваліфікованого електронного підпису. Створити та надіслати Заяву можливо у меню «Заяви, запити для отримання інформації» особистого онлайн кабінету шляхом вибору відповідної електронної форми документа. Довідка надається за вибором платника у паперовій або електронній формі, про що він зазначає у Заяві. Довідка або відмова в її наданні готуються уповноваженим органом протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Заяви органом, до якого її було подано. Спілкуйтесь з податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX». Пресслужба Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі

Чи розповсюджується звільнення від сплати земельного податку за договором емфітевзису?

Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі відповідає на запитання платників податків. Емфітевзис є правом користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (ч. 1 ст. 395 Цивільного Кодексу України). Якщо особа виявила бажання користуватися чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб, то відповідно до ст. 1021 Земельного кодексу України вона укладає договір безпосередньо з власником такої земельної ділянки. Платниками земельного податку, в такій ситуації, є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) згідно з п. 269.1 ст. 269 Податкового Кодексу України (далі – ПКУ). У разі отримання такої землі у спадок новий власник (спадкоємець) продовжуватиме сплачувати податок на земельну ділянку передану спадкодавцем у користування за договором емфітевзису. На власників земельних ділянок, земельних часток (паїв) не поширюється право на звільнення від сплати земельного податку передбаченого п. 281.3 ст. 281 ПКУ, оскільки користування земельною ділянкою на підставі договору емфітевзису не належить до орендних відносин. Отже, земельні ділянки, які використовуються підприємством-платником єдиного податку четвертої групи на умовах емфітевзису, є об’єктом оподаткування, і податкові зобов’язання із земельного податку сплачуються на загальних підставах. Підпишіться на сторінку Державної податкової служби України у Facebook! Тільки тут найактуальніші податкові новини! Як отримати довідку про відсутність заборгованості зі сплати ЄСВ Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі нагадує, що для отримання Довідки про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи податкової служби, платнику необхідно особисто подати заяву (на вибір): у паперовій формі – до державної податкової інспекції за основним місцем обліку такого платника або до відповідного контролюючого органу, уповнова